Через майже рік після загибелі за ДНК упізнали воїна з Полтавщини Олександра Загорулька

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Через майже рік після загибелі за ДНК упізнали воїна з Полтавщини Олександра Загорулька

06 січня 2026 р. 10:45

06 січня 2026 р. 10:45

Воїн схилив голову 22 січня 2025 року на Донеччині. Рідні проведуть захисника в останню путь.

Про те, що Олександр Загорулько загинув, 6 січня повідомили у Департаменті соціального захисту Кременчука.

Олександр Загорулько народився у Кременчуці, де навчався у ліцею № 25. Воїн схилив голову внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на Донеччині 22 січня минулого року. Про це ЗМІСТу уточнив речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін.

У захисника лишилися батьки та дитина, прощання з Олександром Загорулько призначили на 7 січня , а саме:

о 12:00 прощання у Свято-Миколаївському соборі;
о 13:00 виїзд до Свіштовського кладовища.

Світла і вічна пам’ять захисникам!

Згадаймо полеглих на війні земляків

Василь Гордієнко народився 19 січня 1978 року в місті Хорол. Воїн служив на посаді стрільця взводу охорони 1-го відділу Лубенського РТЦК та СП. Він 10 років виконував військовий обов’язок. 1 січня в кардіологічному центрі Полтави, внаслідок хвороб, набутих під час проходження військової служби, захисник помер. Побратими та колеги згадують його як взірець витримки, відповідальності та непохитної вірності присязі. У захисника залишилися дружина, донька та син.

Петро Бибик народився 30 травня 1972 року. Проживав у Хоролі. Протягом служби боєць чесно й самовіддано виконував свій військовий обов’язок. Був на посаді майстра відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 107-ї реактивної артилерійської бригади ЗСУ. Поховали захисників на Алеї Героїв Хорола. На їхню честь пролунав триразовий військовий постріл – як символ мужності, честі та вічної пам’яті.

Ігор Гончаров народився 6 липня 1994 року у селищі Балахівка, що на Кіровоградщині, нині – селище Інгулецьке. Воїн долучився до війська 16 липня минулого року, а вже 30 грудня життя солдата обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу, під час несення бойового чергування в районі Херсону. Тяжке поранення не залишило захисникові жодного шансу на життя, йому навіки 31.

Воїн Вадим Романюк народився він 31 травня 1989 року в Києві. На військову службу воїна призвали 7 травня 2025 року. Свій останній бій воїн прийняв 27 грудня 2025 року.