Гроші з рф під час війни: як мешканець Кременчука роками працював на підприємства агресора

09 січня 2026 р. 10:16

09 січня 2026 р. 10:16

Судова справа.

7 січня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука ухвалив вирок іменем України у кримінальному провадженні щодо громадянина України, якого визнано винним у здійсненні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. Справа вражає через масштаб співпраці, перелік залучених російських компаній та тривалий період протиправної діяльності — з перших днів повномасштабного вторгнення і до 2025 року.

Міжнародний і правовий контекст справи

У вироку суд детально виклав міжнародно-правові основи, які підтверджують незаконність агресії російської федерації проти України. Зокрема, йдеться про положення Статуту ООН, резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Будапештський меморандум, Декларацію про державний суверенітет України, Конституцію України та двосторонні договори між Україною і рф, які російська федерація грубо порушила, розпочавши 24 лютого 2022 року повномасштабне збройне вторгнення.

Суд наголосив: з моменту визнання рф державою-агресором будь-яка економічна, технічна чи інша співпраця громадян України з підприємствами цієї держави є прямою загрозою національним інтересам, обороноздатності та санкційній політиці України.

Суть обвинувачення

Як встановлено судом, обвинувачений — фахівець з вищою освітою у сфері проектно-технічних робіт — свідомо та з корисливих мотивів продовжив співпрацю з російськими підприємствами після початку повномасштабної війни. Для цього використовувалася російська компанія ООО «ТехИнновации» (м. Москва), через яку здійснювалася передача технічних завдань та координація робіт.

Обвинувачений, перебуваючи на території України, отримував через електронну пошту, месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) та хмарні сховища технічну документацію, креслення, стандарти та вимоги, після чого розробляв експлуатаційно-технічні, проектно-технічні та пусконалагоджувальні інструкції для російських підприємств.

Перелік підприємств держави-агресора

У вироку детально зазначено, що роботи виконувалися, зокрема, для таких компаній:

• ПАО «ГМК „Норильский Никель“» — одного з найбільших гірничо-металургійних концернів рф, який забезпечує сировиною та продукцією військово-промисловий комплекс росії. Судом встановлено, що між «ТехИнновации» та структурами «Норильского Никеля» укладалися договори на сотні мільйонів російських рублів.

• АО «Газпромнефть-МНПЗ» , що входить до структури ПАО «Газпром нефть», контрольний пакет акцій якої належить російській федерації. Через цю компанію здійснювалась діяльність, пов’язана з трубопроводами та технологічним обладнанням нафтопереробної галузі.

• ООО «Иркутская нефтяная компания» — один із ключових гравців нафтогазового сектору рф.

• ООО «Иркутский Завод Полимеров» — підприємство хімічної промисловості, що працює в інтересах російської економіки.

• ООО «Новатек-Усть-Луга» — структура, пов’язана з газовидобувною та експортною інфраструктурою російської федерації.

ПАО «ГМК „Норильский Никель“» — одного з найбільших гірничо-металургійних концернів рф, який забезпечує сировиною та продукцією військово-промисловий комплекс росії. Судом встановлено, що між «ТехИнновации» та структурами «Норильского Никеля» укладалися договори на сотні мільйонів російських рублів.

АО «Газпромнефть-МНПЗ» , що входить до структури ПАО «Газпром нефть», контрольний пакет акцій якої належить російській федерації. Через цю компанію здійснювалась діяльність, пов’язана з трубопроводами та технологічним обладнанням нафтопереробної галузі.

ООО «Иркутская нефтяная компания» — один із ключових гравців нафтогазового сектору рф.

ООО «Иркутский Завод Полимеров» — підприємство хімічної промисловості, що працює в інтересах російської економіки.

ООО «Новатек-Усть-Луга» — структура, пов’язана з газовидобувною та експортною інфраструктурою російської федерації.

Суд підкреслив, що діяльність цих компаній прямо або опосередковано забезпечує функціонування економіки та оборонного потенціалу держави-агресора.

Отримання винагороди та тривалість злочину

За виконані роботи обвинувачений отримував грошову винагороду від представників російських підприємств. Кошти перераховувалися на його особисті банківські рахунки. Протиправна діяльність тривала майже три роки — з березня 2022 року по березень 2025 року.

Суд наголосив: обвинувачений усвідомлював протиправність своїх дій, знав про введення воєнного стану та заборону будь-якої співпраці з державою-агресором, однак свідомо продовжив виконання замовлень задля особистого збагачення.

Позиція обвинуваченого та рішення суду

Під час судового розгляду чоловік повністю визнав свою вину, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся. Суд визнав ці обставини такими, що пом’якшують покарання, і врахував відсутність судимостей, наявність неповнолітньої дитини та позитивні характеристики.

Водночас суд наголосив: навіть дистанційна, «інтелектуальна» робота для підприємств держави-агресора під час війни є формою співпраці з ворогом.

У результаті чоловіка засуджено до трьох років позбавлення волі , однак звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. Також йому заборонено протягом десяти років займатися діяльністю, пов’язаною з виготовленням технічної та інструктивної документації . На період іспитового строку на засудженого покладено обов’язки контролю з боку органів пробації.

Марина Соловей

Полтавські