У Кременчуці в морозний вечір з'явилась веселка, яку розірвали - що ж це було?

22 січня 2026 р. 20:49

22 січня 2026 р. 20:49

Театр, який об’єднав: «Кайдашева сім’я» з аншлагом.

У морозний вечір у Кременчуці з’явилася веселка — яскрава, символічна й несподівана. Щоправда, не в небі, а на сцені Міського палацу культури. Саме так розпочалася театральна історія, яка запам’ятається надовго.

Учора день у Кременчуці минув під знаком «Кайдашевої сім’ї». Артисти київського театру «Срібний острів» показали дві вистави у Міському палаці культури: одну — для школярів, іншу — для всіх охочих. Варто відзначити, що під час обох показів у залі був майже повний аншлаг.

На сцені — класика Івана Нечуя-Левицького, але в оригінальному сценічному баченні режисера Івана Войтюка. Сценографію створила Любов Князєва, автор інсценізації — Петро Демченко.

Вже з перших хвилин глядачі зрозуміли: на них чекає щось незвичайне. Над сценою здійнялася веселка. Усі артисти були в білому, і лише кольорові елементи веселки допомагали розрізняти родинні зв’язки між персонажами.

Ми не будемо в цій статті переповідати класичний сюжет твору Івана Нечуя-Левицького. Варто лише зазначити: деякі сцени актори відтворювали буквально слово в слово з книги. Тож чимало глядачів легко впізнавали знайомі рядки, адже цей твір входить до шкільної програми.

Особливо цікаво у постановці було обіграно образ веселки. Спочатку вона стала об’єднавчим елементом для всієї родини. Та згодом, коли за наполяганням Марусі Кайдашихи дійшло до руйнування хати, веселку також зруйнували.

Її кольори перетворилися на тин — і саме цей тин розділив родину Кайдашів. Колотнеча залишилася, непорозуміння не зникли, у хід пішла сокира… Здавалося б, розбрат лише посилюється.

Та фінал вистави став несподіваним і світлим. У родині Кайдашів запанував мир. Брати зрозуміли, що ворожнеча не приводить ні до чого доброго, що жити потрібно у мирі та злагоді. І вони разом пішли розкопувати дорогу, на яку роками не звертали уваги.

Попри складні теми, фінал був веселим і з хепі-ендом.

Окремої уваги заслуговує акторська гра. Склад трупи дуже молодий, але емоції, енергетика й щирість гри вразили глядачів. Так само яскраво доповнював виставу музичний супровід — цікаві й вдало підібрані композиції. В одній із них глядачі впізнали легендарну Квітку Цісик, що ще більше підсилило емоційне звучання спектаклю.

Яка ж «Кайдашева сім’я» без щирого реготу? Сміх у залі чергувався зі сльозами — були моменти, коли глядачі не стримували емоцій. Одним словом, Кременчук отримав понад дві години неймовірного театрального дійства.

І, мабуть, найголовніше — виставу не перервала повітряна тривога. Останнім часом це велика рідкість, коли гастрольні спектаклі проходять без вимушених пауз через російську агресію. Цього вечора все відбулося на одному диханні.

Про сам спектакль та театр «Срібний острів» читайте найближчим часом на сайті «Кременчуцької газети».

У час, коли країна живе між тривогами й випробуваннями, такі вечори стають справжнім ковтком повітря. Театр знову нагадав: навіть після розбрату можна знайти дорогу до миру, а веселка — хай навіть сценічна — все одно залишається символом надії, яку так потребує кожне українське місто.

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські