вологість:
тиск:
вітер:
Унікальний телескоп під Харковом. Як полтавець Семен Брауде прославив Україну у світі
Ім’я Семена Брауде знають у світі як одного з творців унікальних радіотелескопів та піонера радіоастрономії. Народжений у Полтаві, понад 70 років він працював у Харкові, де його відкриття випереджали час і залишаються актуальними й сьогодні.
Ким був Семен Брауде ? Про історію видатного радіофізика та академіка Національна академія наук України, 28 січня повідомили у Полтавській обласній військовій адміністрації.
Життєвий шлях радіофізика
Семен Брауде народився 28 січня 1911 році у Полтаві в сім’ї банківського службовця та зубної лікарки. У 1927 році закінчив професійно-технічну школу і отримав кваліфікацію монтера шостого розряду. Через рік сім’я переїхала до Харкова, де Семен вступив на фізичний факультет інституту, нині відомого, як Харківський національний університет імені Василя Каразіна.
Чоловік навчався до 1932 року, після чого близько десяти років викладав у тому ж інституті здобувши звання доцента. У 1933 році розпочав роботу в Українському фізико-технічному інституті – першій в Україні науково-дослідній установі фізичного профілю. Тут він долучився до розробки нового напряму – радіолокації, а також до створення потужних генераторів надвисокочастотних коливань на багаторезонаторних магнетронах. Саме цей винахід українських вчених випередив розробки закордонних колег.
Чимало наукових робіт уродженця Полтавщини наразі залишаються актуальними. У 1937 році науковець захистив дисертацію, яка ґрунтувалася на дослідженнях генерації потужних коливань у дециметровому діапазоні радіохвиль та здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук.
У 1938 році в Харкові створили перший в Україні надвисокочастотний радіолокатор, який працював на хвилі 64 см. Його розробили в лабораторії, де працював Семен Брауде, під керівництвом ученого прилад успішно пройшов випробування та використовувався у системі протиповітряної оборони під час Другої світової війни.
У 1943 році Семен Брауде захистив докторську дисертацію та очолив лабораторію Українського фізико-технічного інституту. Уже наступного року він став професором кафедри фізики Харківського будівельного інституту, а згодом її керівником. У 1946-му вченого призначили завідувачем кафедри радіотехнічного факультету Електротехнічного інституту.
У 1947 році Брауде ініціював створення в УФТІ спеціального відділу для дослідження поширення електромагнітних хвиль над земною поверхнею. Такі знання були необхідні для розвитку навігації, зв’язку та локації. Під його керівництвом провели низку експериментів над морем, які показали важливий результат – у тропосфері виявили аномально мале затухання надвисокочастотних хвиль у зоні глибокої тіні. Це явище назвали «дальнє тропосферне поширення».
У 1957 році Семен Брауде розпочав дослідження в новій для того часу галузі – радіоастрономії. Він заснував у Чугуївському районі на Харківщині радіоастрономічну обсерваторію, де його команда створила кілька потужних телескопів.
Найбільший із них – УТР-2, запущений у 1972 році біля села Гракове. Це гігантська антена площею близько 150 тис. кв. м, яка й досі залишається найчутливішим радіотелескопом декаметрового діапазону у світі.
У середині 1970-х вчений очолив роботу зі створення системи інтерферометрів декаметрового діапазону – УРАН. Її ввели в дію на початку 1990-х. Система охоплює п’ять радіотелескопів по всій Україні, де УТР-2 є головною антеною. Разом вони утворюють чотири інтерферометри, що дозволяють спостерігати космічні джерела з рекордною для цього діапазону точністю – до однієї секунди.
За свої наукові досягнення Семен Брауде отримав низку нагород, зокрема у 1997 році його відзначили медаллю Євразійського астрономічного товариства. Ще раніше у 1958 році він став членом-кореспондентом Академії наук УРСР, а згодом у 1969 році академіком. У 1991 році йому присвоїли звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Семен Брауде помер 29 червня 2003 року в Харкові, залишивши після себе понад 300 наукових праць і мав ключову роль у створенні двох важливих установ НАН України – Інституту радіофізики та електроніки у 1955 році та Радіоастрономічного інституту у 1985. Багато років працював заступником директора цих закладів.
На честь вченого у 2000 році назвали астероїд, а у 2009-му – кратер на зворотному боці Місяця.
Раніше ЗМІСТ
писав
, що
Василя Захарченка
за «антирадянську діяльність» заслали на п’ять років у концтабори, але він повернувся до літератури й здобув найвищі відзнаки. Його творчість – це пам’ять про трагедії народу та утвердження патріотизму.
Джерело: zmist.pl.ua
Новини рубріки
У Полтаві хочуть запровадити сезонну обробку від кліщів
28 січня 2026 р. 19:04
Калениківські школярі — дипломанти Всеукраїнського художнього конкурсу «Календар GLOBE»
28 січня 2026 р. 18:15
На Полтавщині в укриттях обласних закладів освіти зроблять запас їжі
28 січня 2026 р. 17:47