Гранти, експорт і нові можливості: у Кременчуці обговорили масштабування агробізнесу району

03 лютого 2026 р. 16:09

03 лютого 2026 р. 16:09

Пряма мова.

Сьогодні у приміщенні Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати України відбулася зустріч із представниками агробізнесу Кременчуцького району на тему «Масштабування агробізнесу Кременчуцького району: грантодавець для бізнесу та підтримки експортерів».

Захід організували Полтавська торгово-промислова палата (Полтавська ТПП) спільно з Кременчуцькою районною військовою адміністрацією та Агентством регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції». До участі запросили керівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, бухгалтерів та підприємців аграрного сектору.

Відкриваючи зустріч, президент Полтавської ТПП Володимир Борисенко та начальник Кременчуцької РВА Олександр Аленін наголосили, що сільське господарство залишається однією з ключових галузей економіки України, яка забезпечує продовольчу безпеку держави та формує значну частину експортного потенціалу.

Виклики року та роль тваринництва

Голова Міжрегіонального комітету підприємців і виробників агропромислового комплексу Володимир Замикула зазначив, що 2025 рік став складним для аграріїв через посушливі погодні умови. Водночас в області засіяли близько 1,7 млн гектарів, що дало змогу зібрати 4,2 млн тонн зернових культур.

Окрему увагу він приділив тваринництву, яке, за його словами, перебуває під подвійним тиском через перебої з електропостачанням: «Незважаючи на проблеми зі світлом, корови мають їсти і пити щодня. Це створює для фермерів додаткове навантаження».

За даними В.Замикули, кількість корів у Полтавській області за рік зросла на 0,8%, а виробництво молока — на 7%. В цілому регіон забезпечує близько 15% загальноукраїнського виробництва молока.

Державні програми: можливості й обмеження

Про державну підтримку розвитку та масштабування агробізнесу розповів заступник директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОВА Андрій Сорочинський. Він поінформував аграріїв про наявні програми, зокрема, про компенсацію до 25% вартості сільськогосподарської техніки та інші інструменти підтримки.

Під час обговорення фермери звернули увагу на необхідність більш гнучких умов державних грантів, зокрема, щодо вимог до створення робочих місць.

Один з учасників заходу зазначив: «Беручи грант у 8 млн гривень і зобов’язання працевлаштувати п’ятьох людей, ми змушені платити зарплати, які за кілька років фактично «з’їдають» увесь грант».

У відповідь А.Сорочинський зауважив, що держава вже пішла назустріч бізнесу:

«Раніше за грант у 8 млн гривень потрібно було створити 25 робочих місць, зараз — лише п’ять. Повернення коштів державі відбувається через податки».

Міжнародні гранти та нові програми

Про міжнародні гранти для агросектору розповіла директорка Агентства регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» Світлана Туль. Вона повідомила, що у 2025 році частину програм скоротили через вихід з українського ринку програми USAID Agro, однак з’явилися нові можливості.

Зокрема, аграріям доступні гранти від Mercy Corps — до 75 тис. доларів США, які вже виграли, зокрема, жінки-фермерки та агропереробні підприємства. Основні напрями підтримки — молочна й м’ясна переробка, овочівництво та переробка фруктів і овочів.

С.Туль також анонсувала низку нових програм:

• грантову програму «Агро» з фінансуванням до 41 млн грн;

• подальші конкурси від Mercy Corps;

• гранти від жіночих організацій, Червоного Хреста, а також програм «Сміливі» та «Астарта».

Практичний досвід і ветеранські програми

З практичним кейсом на тему «Тепличний бізнес з нуля на Полтавщині: досвід отримання міжнародних грантів» перед учасниками заходу виступила Ірина Бабич — голова селянського фермерського господарства «Колосок», співзасновниця спільноти SHE FARMS та переможниця низки грантових програм.

За словами І.Бабич, підприємство, в якому вона працює, неодноразово брало участь у державних та міжнародних грантових програмах, що стало ключовим фактором для трансформації бізнесу. Саме завдяки частковому фінансуванню з грантових коштів господарству вдалося створити сучасний тепличний комплекс і змінити напрям діяльності — від вирощування зернових і технічних культур до овочів закритого ґрунту.

«Грантові програми реально працюють. Ними потрібно користуватися, адже це ефективний інструмент для залучення додаткових коштів і розвитку підприємства», — наголосила І.Бабич.

Вона зазначила, що господарство використовувало гранти міжнародних організацій, а також фінансову підтримку від компанії «Астарта» (Київ). Зокрема, за кошти гранту від Mercy Corps було придбано техніку для обробітку ґрунту, а в межах іншої програми — обладнання для розсадника, що дозволило налагодити власне вирощування розсади та зменшити залежність від зовнішніх постачальників.

І.Бабич підкреслила, що підприємство не зупиняється на досягнутому:

«Ми постійно розширюємо не лише асортимент продукції, а й площі під закритими культурами».

За її словами, після повномасштабної війни та руйнування Каховської ГЕС ситуація на аграрному ринку суттєво змінилася. Південні регіони України, які раніше спеціалізувалися на вирощуванні овочів і ранніх ягід, нині не можуть забезпечувати попередні обсяги виробництва. У цій ситуації Полтавщина має всі передумови, щоб частково взяти на себе цю нішу.

«Полтавська область має необхідні ресурси й потенціал, аби компенсувати дефіцит овочевої продукції. Ми бачимо перспективи й розуміємо, куди рухатися далі», — зазначила фермерка.

Водночас І.Бабич не приховує труднощів, із якими нині стикається аграрний бізнес. За її словами, війна суттєво ускладнила логістику, а підприємства закритого ґрунту та овочівництва критично залежать від стабільного електропостачання.

«На жаль, українські аграрії сьогодні не можуть повноцінно конкурувати з іноземними виробниками. Собівартість вирощування тієї ж продукції — наприклад, турецьких томатів чи огірків — у рази нижча, ніж у нас», — зауважила вона.

Попри це, фермерка налаштована оптимістично:

«Ми переживемо ці виклики, станемо сильнішими і продовжимо працювати. Український агробізнес має майбутнє».

Про фінансування агробізнесу в межах ветеранських програм учасникам зустрічі розповіла Лілія Матвійчук — фізична особа-підприємець, власниця агробізнесу «LIAGRO», керівниця проєкту «Реінтеграція ветеранів та ветеранів війни через створення освітніх можливостей: своїх для своїх», а також переможниця низки грантових програм.

Розпочинаючи виступ, Л.Матвійчук поділилася особистою історією, яка стала для неї поштовхом до розвитку власної справи в агросекторі.

«Я — дружина загиблого Героя України. Як член родини полеглого військового, я не лише беру участь у грантових програмах, а й працюю з ветеранами спільно з громадською організацією «Центр освіти дорослих Полтавщини»», — зазначила вона.

За словами підприємниці, агробізнес був мрією її чоловіка — він прагнув одноосібно обробляти землю, однак родина перебувала в процесі повернення земель з агрохолдингу. Після його загибелі перед жінкою постало складне питання: відмовитися від цієї справи чи продовжити шлях самостійно.

«Я вирішила спробувати. Для мене - це було питання принципу, честі й пам’яті», — наголосила Л.Матвійчук.

Вже кілька років вона самостійно обробляє землю та розвиває власний агробізнес. Важливу роль у цьому відіграла участь у грантовій програмі Українського ветеранського фонду, яку вона нині реалізує поетапно.

На першому етапі, за підтримки фонду, підприємниці вдалося придбати трактор, що суттєво розширило технічні можливості господарства. Наразі вона готується до другого етапу реалізації гранту, в межах якого планує закупівлю культиватора та плуга, а також подальший розвиток аграрної діяльності.

Окремо Л.Матвійчук наголосила на соціальній складовій свого проєкту: «Ми плануємо допомагати ветеранам у нашій громаді — надавати техніку в оренду за зниженими цінами, а також працевлаштовувати людей, які належать до ветеранської спільноти».

У межах своєї роботи з ветеранською спільнотою Л.Матвійчук також допомагає ветеранам і членам їхніх родин подаватися на грантові програми. Зокрема, йдеться про проєкти за підтримки DW International в Україні та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини — це гранти до 10 тисяч євро на розвиток власної справи.

Лише в межах цього проєкту громадська організація, з якою вона працює, допомогла підготувати 16 успішних грантових заявок серед ветеранської спільноти. Поміж реалізованих бізнесів — ветеранські кав’ярні, дитячі простори, студії краси та зоопростори.

Окрім міжнародних програм, команда також супроводжує ветеранів у державних грантах, заявках через центри зайнятості, проводить навчання з підприємництва та освітні курси, а також працює з програмами Mercy Corps, жіночого підприємництва, Червоного Хреста та іншими грантодавцями.

На запитання журналістів щодо того, чи зросла кількість ветеранів на Полтавщині, які долучаються до агробізнесу, спікерка підтвердила: зацікавленість у цій сфері помітно збільшилася, якщо порівнювати навіть із ситуацією кількарічної давнини.

Завершальною частиною заходу став виступ Людмили Мотіної, начальниці відділу експертизи та сертифікації Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати. Вона детально розповіла про види та форми сертифікації продукції сільськогосподарських виробників-експортерів, а також про порядок видачі експертних висновків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2025 року №1256, що регулює підтвердження власного виробництва окремих видів агропродукції, зокрема, сої, ріпаку та кользи.

Після виступів учасники активно ставили запитання, обмінювалися контактами та обговорювали практичні кейси, що, за словами організаторів, підтвердило актуальність і затребуваність заходу серед аграріїв Кременчуцького району.

Нагадаємо, від ідеї до реалізації: як кременчуківець Андрій Пидорина отримав кошти від держави на власний проєкт .

Олег Булашев

Відео Максим Полтавець

Полтавські