вологість:
тиск:
вітер:
«Все, що про нього пам’ятаєш, — все світле» — земляки попрощалися з мешканцем Кременчука Русланом Пуйлом
Зраненою пташкою голосила мати за сином біля міського Палацу культури, де проходила церемонія прощання.
Сьогодні Кременчук у жалобі. Третього лютого 2026 року пішов із життя вірний син, люблячий чоловік та батько, випускник Кременчуцької гімназії № 22 і відданий захисник Батьківщини – Руслан Пуйло.
Зраненою пташкою голосила мати за сином біля міського Палацу культури, де проходила церемонія прощання. Земляки, які прийшли попрощатися із загиблим захисником, утворили живий коридор та встали на коліна.
Попрощатися йшли з квітами — букети троянд, гвоздик, хризантем. Чоловіки у військовому однострої не стримували сліз — горе спільне у всіх.
"Сьогодні відбувається поховання Руслана Миколайовича Пуйла, що народився 5 липня 1987 року. Призваний був на службу по мобілізації з квітня 2022 року. Служив у званні молодшого сержанта на посаді водія-санітара. Помер, на жаль, 3 лютого 2026 року в місті Кременчук під час перебування у відпустці. Закінчив Кременчуцьку гімназію № 22, ПТУ № 6. Був одружений і мав сина. Також залишилась мати," — розповів офіцер цивільно-військового співробітництва Віталій Іванчиков.
Родичі, які прийшли на прощання, говорили, що Руслан у пам’яті залишиться надзвичайно світлою і позитивною людиною.
"Добрий, радісний, життєрадісний — це все про Руслана. Всі знали: звернись до нього у будь-яку мить — він допоможе. Що тут казати, все, що про нього пам’ятаєш, — все світле. Дуже хотілося б, щоб це продовжувалося. Як його любили... Любили за його доброту і за підтримку," — розповіла родичка Оксана.
Неймовірно хвилювались під час прощання чоловіки у військовій формі. Сльози на очах, цигарка за цигаркою, розбурхані емоції.
Військовослужбовець із позивним "55" говорить, що на цій війні із 2014 року й Руслана знав із 2022 року. І хоч через ком у горлі він не багатослівний, та каже, що для нього це непоправна втрата. Втрата друга і побратима…
Відспівування Руслана Пуйла відбулося у Свято-Миколаївському соборі.
Вічний спокій він знайшов на рідному Правобережжі Кременчука, на Деївському кладовищі.
Нехай пам’ять про Руслана Пуйла живе в наших серцях, а його відвага і доброта надихають наступні покоління на любов до рідної землі та людей.
Олена Ліпошко
Фото Катерини Майдак
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
20-річний оператор БПЛА із ССО «Криг»: «Під час ворожого штурму палили БМП і БТР»
10 лютого 2026 р. 18:12
У асортименті товариства «Мрія» з’явилися ще два нові продукти
10 лютого 2026 р. 18:09