«Кульбаби» під сирену, хіти і аукціон: Арсен Мірзоян і Тоня Матвієнко подарували Кременчуку вечір, що змусив плакати й аплодувати стоячи

18 лютого 2026 р. 13:11

18 лютого 2026 р. 13:11

Благодійність і пісні пам’яті: як пройшов концерт зіркового подружжя у МПК.

Учора в міському палаці культури пройшов концерт неперевершених українських артистів Тоні Матвієнко і Арсена Мірзояна.

На заваді не стала повітряна тривога, яка пролунала перед початком, але швидко закінчилась, і концерт почався в анонсований час.

Першою була пісня Тоні Матвієнко "Сік землі". Пісня-присвята — Ніні Митрофанівні Матвієнко, Герою України, Народній артистці, матері артистки. Нею вона говорила дякую не лише своїй рідній неньці, а й закликала глядачів схилитися до своїх батьків, зателефонувати їм...

На великому екрані змінювались старі сімейні фотографії, реліквії родини. Тоня, мама Ніна Матвієнко, відома легендарна українська співачка… Під це линули задушевні слова пісні.

Майже вщент був заповнений зал міського палацу культури. Глядачі пропускали слова пісні через себе.

Далі Тоня Матвієнко сказала, що пісні — це наші скарби. І анонсувала, що це буде сімейний концерт, де "буде все просто, як у нас вдома. Будуть мамині пісні, Арсена, мої".

Знову полинули знамениті пісні про скрипаля, була і відома "Ой у вишневому саду".

На сцені МПК Тоню Матвієнко змінив Арсен Мірзоян із своєю знаменитою піснею "Не Магеллан".

"Не Магеллан я, не Магеллан! Не перетинав я твій океан!", — підспівували глядачі знайомі слова пісні.

Був і цикл військових пісень сьогодення. На великому екрані — фото наших захисників, мужніх, незламних, які вже четвертий рік боронять нашу незалежність.

Арсен між піснями розповідав про свої альбоми, про свою творчість.

Вихід дружини він вдало обіграв фразою: "Пішов ремонтувати мікрофон" .

А Тоня висловила побажання, щоб коли наступного разу приїхала на концерт у наше місто, уже згадувала, що приїжджала під час війни, бо війна закінчилась, щоб діти були щасливі. Бажала, щоб діти, які живуть зараз, не знали цих жахів війни, щоб швидше вона закінчувалася.

Була присутність цього вечора на сцені і легендарної Ніни Матвієнко. Сама Тоня зі сльозами на очах зізналася: коли співає пісні — чи то мамині, чи ті, що співали вони разом, — їй здається, що вона поруч із нею. І їй дуже хочеться, щоб усі згадали її маму. Глядачі це робили…

Ще не можна не відзначити неймовірні спецефекти, які були цього вечора на сцені.

Під час пісні "Квітка-душа" на екрані дійсно запалала величезна квітка, літали над сценою блискітки, були феєрверки.

Так як це благодійний концерт, був аукціон, під час якого розігрували речі від військових. Допомагав проводити аукціон наш земляк, шоумен Юрій Пасічник. Першою була, як назвав її сам Арсен, "пахучка із шевроном військових". Її продали за 1 тис. 111 грн.

Далі був коїн бригади "Холодний Яр". (Військові коїни, популярні в ЗСУ з 2014 року, є неформальними знаками братерства, авт.). Але Арсен Мірзоян повідомив, що його має вручати лише військовий, тож запросив на сцену головного сержанта бригади "Холодного Яру" із позивним "Чорний". Йому допомагав військовий із позивним "Сірий". Коїн зі стартовою ціною 3 тис. грн розіграли за 11 тис. 500 грн.

Також продали годинник бійця із бригади "Червоної калини". Військовослужбовець колекціонував годинники і один із них презентував саме на аукціон. Це позолочений раритетний годинник "Побєда". Він також пішов з молотка за 11 тисяч гривень. Були цього дня в аукціоні прапор із зображенням мотанки з підписом Залужного, поштова марка і не тільки…

Головний лот аукціону — шеврони бригади "Холодний Яр" з коїном і маркою — продали за 15 тисяч.

Після аукціону полинули вже пісні, без яких не відбувається жодний концерт: "Джеральдіна", "Паперовий сніг". Усі аплодували, неймовірна шалена енергетика вирувала в залі…

Та все ж це війна, десь поруч ненормальний сусід — і тут пролунала тривога. І глядачі буквально випросили пісню Тоні Матвієнко "Кульбаби".

Не секрет, що чимало шанувальників йшло заради цієї пісні. Тому її Тоня виконала буквально під звуки сирени. Але, на жаль, на біс цього вечора не пролунала. Тим не менш майже дві години артисти відпрацювали в Кременчуці, даруючи неймовірну енергетику містянам.

Попри тривогу та воєнну реальність, концерт став для мешканців Кременчука справжнім емоційним перепочинком — із теплими спогадами, щирими словами та потужною музикою. Майже дві години артисти тримали зал у напрузі почуттів, даруючи світло, віру і відчуття єдності. І навіть під звуки сирени ця атмосфера не зникла — вона лише підкреслила головне: українська пісня сьогодні звучить сильніше за будь-які страхи.

Олена Ліпошко

Фото редаккції

Полтавські