Через трансформацію простору: у Кременчуці музей Макаренка змінює концепцію та формат роботи

19 лютого 2026 р. 19:20

19 лютого 2026 р. 19:20

Пряма мова.

У Кременчуці з нагоди Всесвітнього дня екскурсовода сьогодні відбулося виїзне навчання-практикум для працівників музеїв. Саме наше місто стало майданчиком для професійного обміну досвідом, під час якого музейники Полтавщини не лише слухали лекції, а й занурилися в історію краю безпосередньо на локаціях.

Після прибуття гостям розповіли про історію Крюківщини як важливого осередку чумацтва, розвиток козацтва на цих землях, Куруківську битву, формування Крюкова як історичної частини Кременчука, а також про видатних постатей, пов’язаних із цим регіоном.

Однією з ключових точок маршруту став музей Антона Семеновича Макаренка — заклад, який найближчим часом трансформується у Музей історії педагогіки. Екскурсію для гостей провела директорка музею Наталія Кущенко, яка детально розповіла як про постать педагога, так і про майбутню концепцію оновленого простору.

Музей розташований у будинку, збудованому батьком Антон Макаренко у 1905 році. Тут зберігаються особисті речі педагога, його фотоапарати, світлини його вихованців, документи та предмети побуту.

«Ми змінюємо концепцію, в умовах сьогодення. Я не прибирала Макаренка, я не можу його прибрати. На його основі ми хочемо показати радянський період, але ми йдемо до народознавства. Ця тема у нас досить не розкрита. Ми хочемо створити музей, де діти будуть займатися і ткацтвом, і гуртками, де можна буде не лише подивитися на експонат через скло, а й потримати його в руках» , — розповіла Наталія Кущенко.

Поки трансформація ще триває, відвідувачам демонструють спальню Макаренка, його робочий кабінет, портфель, з яким він помер 1 квітня 1939 року. У портфелі, за словами директорки, були документи та сценарій «Педагогічної поеми». Окрема кімната — перевезена з москви частина кабінету педагога, експонати якої доставив до Кременчука Іван Убийвовк — родич відомої підпільниці Лялі Убийвовк.

При цьому, очікуючи на гостей інші ексурсоводи зазначили журналістам, що Антон Семенович прожив 51 рік і з них 49- в Україні, і лише коли відійшов від педагогіки і почав писати, то два роки мешкав у москві. Він ніколи не був членом КПРС, а тоді всі будинки-інтернати, дійсно, підпорядковувалися НКВС.

Але повернемося до самого музею. У майбутньому його експозиція стане ширшою.

«А це сторінка особистого життя Макаренка - це Галина Станіславівна. Вона полячка, її перший чоловік - це міністр легкої промисловості Радянського союзу. Потім вона вийшла заміж за Макаренка. Після його смерті вона стала найбагатшою жінкою радянського союзу. Чому? Вона його твори видавала на 59 краін світу»,- каже Наталія Кущенко і тут же додає, що в майбутньому у музеї не лише про Антона Семеновича.

«Я сюди хочу і інформацію про Сухомлинського, і про інших педагогів розмістити. Тут буде і Драгоманов, і Софія Русова, і Сковорода. У нас буде універсальний простір із змінною експозицією», — поділилася планами директорка. Одна з кімнат стане козацькою, де проводитимуть майстер-класи та розповідатимуть про козацьку педагогіку, інша — міщанською.

Але читачі «Кременчуцької газети» та глядачі телекомпанії «Візит» зараз дізнаються одну цікаву історію, про яку нам, поки ми очікували гостей розповіла молодший науковий співробітник музею Макаренка Юлія Андрієва .

І стосується вона легендарного годинника, яким користувалися ще батьки Антона Макаренка.

«В 2011 році, коли проводився капітальний ремонт музею Макаренка відбулася така історія. Взагалі-то цей годинник належав сім'ї Макаренка і наш директор Наталія В'ячеславівна, вона намагалася його відремонтувати. Звернулися до годинникарів, вони подивилися і сказали: «Ну він уже не підлягає ніякому там ремонту». Ну і так він у нас висів на стіні, як експонат. А в 2011 році, коли ми вже тут закінчили майже весь ремонт музею, мили, там прибирали, він пішов. Він з боєм і от став відміряти час. І це продовжувалось два тижні. Рівно два тижні він ішов, показував час. Був бій, він дуже гучний, його чути дуже добре. І це при тому, що до нього навіть ніхто не прикасався. От він просто завівся, два тижні пішов і зупинився, і до сих пір ніяких ознак життя він не виказує. Ну ми вирішили, що це нам Макаренко подякував таким чином за те, що ми тут навели порядки», - розповіла Юлія Андрієва.

А тим часом повернемося до розмови з пані Кущенко. Вона каже, що нині музей працює щодня з 9:00 до 15:00. З настанням тепла планують проводити екскурсії вулицею Івана Приходька та місцевим кладовищем, де є що подивитися і показати. Оновлену концепцію закладу, за словами Наталії Кущенко, можуть представити вже влітку — наразі розробляються факультативи з краєзнавства.

Колеги з Полтави позитивно оцінили ідеї кременчуцьких музейників. Старший науковий співробітник літературно-меморіального музею Володимира Короленка Світлана Ємець зазначила, що навіть у складний воєнний час команда музею демонструє амбітність і прагнення до розвитку.

Таким чином, Всесвітній день екскурсовода у Кременчуці став не лише професійним святом, а й майданчиком для народження нової музейної концепції, яка має поєднати історію, педагогіку та живу взаємодію з відвідувачами.

Нагадаємо, Музей Антона Макаренка у Кременчуці планують переформатувати у музей педагогічних практик і досвіду

Олег Булашев, фото автора

Відео Максима Полтавця

Полтавські