У Кременчуці вшанували Героїв Небесної сотні: місто схилило голови під снігом

20 лютого 2026 р. 13:26

20 лютого 2026 р. 13:26

Пам’ять, що не тане: мешканці Кременчука поклали квіти Героям Небесної сотні.

Сьогодні у Кременчуці вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні — тих, хто виступив проти режиму Віктора Януковича і понад 10 років тому на Майдані поклав своє життя за Україну.

Рясний сніг падав, вкриваючи пеленою тих, хто прийшов до стели Героїв Небесної сотні. Прийшли рідні і знайомі Ігоря Сердюка — Героя України, який віддав життя за незалежність нашої країни. Були учні і студенти, чиновники і викладачі, містяни, які йшли у справах і зупинилися…

Почався меморіальний захід із хвилини мовчання — присутні приєдналися до загальнонаціональної хвилини пам’яті за жертвами сучасної війни, яка щодня проходить о 9:00.

Саме 18, 19 і 20 лютого у Києві відбувалися найкривавіші події. Тоді загинула більшість учасників Революції гідності, серед них і кременчужанин Ігор Сердюк. Про це містянам нагадала ведуча Оксана Діденко.

«Масовий протест тривав 94 дні — з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. І саме події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції гідності. У цей день у середмісті столиці України загинула найбільша кількість людей — 48. Першою жертвою Революції гідності став двадцятирічний Сергій Нігоян, який читав на Майдані вірші Шевченка і вірив у світле майбутнє України. Кременчук має свого Героя, який із перших днів Революції гідності був на Майдані у Києві. І у лютому 2014 року загинув від куль злоби і ненависті. Це Герой України Ігор Сердюк. Його нема серед нас, але на покладанні завжди присутні його батьки — Микола Петрович та Олександра Пилипівна. Імена всіх Героїв Небесної сотні назавжди залишаться в серцях українців.

Вони стали першими воїнами у битві, що триває досі. Сьогодні наші воїни продовжують боротьбу за Україну, відстоюючи нашу землю на фронті проти російського загарбника. Ми шануємо їхній подвиг так само, як і подвиг Героїв Небесної сотні », — слова Оксани Діденко.

Квіти до стели Небесної сотні стали знаком шани безсмертного подвигу.

Біля меморіальної дошки Ігорю Сердюку, що на дев’ятиповерхівці на вулиці, названій на честь Героя України, також поклали квіти. Сніг посилювався, а люди схиляли голови.

«Ми з особливим трепетом завжди згадуємо його — Ігоря Сердюка. Героя України, прапороносця 9-ї сотні, удостоєного ордена “Золота Зірка”. Ігор безстрашно пішов під кулі, проявивши приголомшливу цивільну мужність, залишивши у Кременчуці своїх найрідніших людей: дружину, доньку, батьків — Миколу Петровича і Олександру Пилипівну. Залишив свій бізнес, захоплення дайвінгом. Згадаймо його сьогодні. І не забудьмо ніколи», — пролунало звернення до містян.

Квіти лягли біля пам’ятної дошки.

Про те, що 20 лютого — особливий день для неї, говорила донька Ігоря Сердюка — Олександра.

«Для мене цей день означає, що наш народ багато віків виборює право на існування, і воно виборюється кожні кілька століть. У кожного покоління свої герої — були, є і будуть. І ми не маємо забувати, з чого все починалося. Ми не знаємо, коли це закінчиться, але головне — пам’ятати і не забувати, і думати про те, що всі герої — це прості люди, які ходять серед нас. Це не супергерої, це просто люди, в яких є свої переконання, які не можуть відступити від своїх принципів. Ми маємо цінувати їх», — говорить дівчина.

На запитання, чи задумувалась вона, яким був би її тато, якби тоді не поклав життя на Майдані, відповіла:

«Був би 100% десь на фронті. Він по-іншому просто не міг. Коли відбувається щось і він відчуває, що це важливо для країни, для майбутнього — він не міг стояти осторонь. Ніколи — ні від будь-яких проблем, ні від чужих, ні від проблем близьких людей. Він завжди був дуже чуйною людиною і відгукувався на поклики», — говорить Олександра Сердюк.

Сніг продовжував тихо падати, ніби стираючи межу між минулим і сьогоденням. Але пам’ять не стирається — вона живе у квітах, у мовчанні, у схилених головах і в розумінні, що свобода завжди має свою ціну.

Олена Ліпошко

Фото авторки, відео Максима Полтавця

Полтавські