Радіотелефоніст і батько трьох дітей з Полтавщини повернувся на щиті (ФОТО)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Радіотелефоніст і батько трьох дітей з Полтавщини повернувся на щиті (ФОТО)

03 березня 2026 р. 19:52

03 березня 2026 р. 19:52

Воїн Сергій Рахмангулов загинув восени 2024 року, проте тривалий час його доля залишалася невідомою.

3 березня у селі Піщане провели в останню дорогу солдата 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. Про це повідомили 3 березня у Решетилівській міській раді.

Радіотелефоніст і батько трьох дітей з Полтавщини повернувся на щиті (ФОТО)

Життєвий шлях воїна

Боєць Сергій Рахмангулов народився 19 серпня 1983 року на Черкащині, де здобув професію водія та механізатора. З 2008 року він переїхав до села Піщане, що на Полтавщині. Працював у місцевих агрофірмах, створив родину та виховував трьох дітей.

До лав Збройних Сил України чоловік приєднався влітку 2024 року. Як радіотелефоніст роти зв’язку, він виконував бойові завдання на найгарячіших точках фронту – Курському та Покровському напрямках.

Життя захисника обірвалося 23 жовтня 2024 року під час боїв поблизу міста Селидове Донецької області.

Радіотелефоніст і батько трьох дітей з Полтавщини повернувся на щиті (ФОТО)

На церемонію прощання прийшли рідні, друзі, побратими та представники громади. Поховали Сергія Рахмангулова з усіма військовими почестями на сільському кладовищі під звуки державного гімну та триразовий салют. Державний прапор, яким була огорнута труна, передали дружині загиблого.

Вічна пам’ять захиснику!

Згадаймо імена полеглих захисників

Сергій Буріло народився 24 листопада 1978 року в Донецькій області. Останні 10 років проживав у Полтаві. З 2014 року служив в АТО. З перших днів повномасштабної війни чоловік добровільно став до лав війська. Проходив службу у складі 5-ї окремої штурмової бригади на посаді старшого солдата, старшого водія. Воїн загинув 24 лютого. Він перевозив боєкомплект на позиції побратимів у населеному пункті Різдвянка Запорізької області. У службовий автомобіль влучив ворожий FPV-дрон, після чого здетонував боєкомплект.

Іван Білоус з початком повномасштабної війни Іван Білоус добровольцем став до лав захисників. Брав участь у бойових діях на Донеччині й Харківщині у складі 116-ї бригади на посаді мінометника. У квітні 2024 року отримав важке поранення, після чого проходив реабілітацію в Івано-Франківській лікарні. Тривалий час прилаштовувався до цивільного життя вдома. Проте 26 лютого хвороба обірвала життя «Єнота».