На фронті загинув боєць «Птахів Мадяра» Олександр Артюх з-під Полтави

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

04 березня 2026 р. 13:16

04 березня 2026 р. 13:16

Ураження ворожим FPV дроном на Донеччині забрало життя бійця.

Про те, що Олександр Артюх загинув на фронті, 4 березня повідомили у Машівській громаді.

Олександр Артюх народився у 1988 році у селі Селещина. З початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. Ніс службу Олександр Артюх водієм-електриком екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 414-ї окремої бригади безпілотних комплексів «Птахи Мадяра».

Життя захисника обірвалося 17 лютого 2026 року, поблизу села Добропілля Покровського району Донецької області, внаслідок ураження ворожим FPV дроном.

Церемонія прощання з полеглим воїном відбудеться 6 березня о 10:00 у Свято-Успенському соборі Полтави. По закінченню, траурний кортеж вирушить до Затуринського кладовища, де й поховають воїна.

Вічна пам’ять воїну!

Згадаймо імена полеглих захисників

Сергій Буріло народився 24 листопада 1978 року в Донецькій області. Останні 10 років проживав у Полтаві. З 2014 року служив в АТО. З перших днів повномасштабної війни чоловік добровільно став до лав війська. Проходив службу у складі 5-ї окремої штурмової бригади на посаді старшого солдата, старшого водія. Воїн загинув 24 лютого. Він перевозив боєкомплект на позиції побратимів у населеному пункті Різдвянка Запорізької області. У службовий автомобіль влучив ворожий FPV-дрон, після чого здетонував боєкомплект.

Сергій Рахмангулов народився 19 серпня 1983 року на Черкащині, де здобув професію водія та механізатора. До лав Збройних Сил України чоловік приєднався влітку 2024 року. Як радіотелефоніст роти зв’язку, він виконував бойові завдання на найгарячіших точках фронту – Курському та Покровському напрямках. Життя захисника обірвалося 23 жовтня 2024 року під час боїв поблизу міста Селидове Донецької області.

Іван Білоус з початком повномасштабної війни Іван Білоус добровольцем став до лав захисників. Брав участь у бойових діях на Донеччині й Харківщині у складі 116-ї бригади на посаді мінометника. У квітні 2024 року отримав важке поранення, після чого проходив реабілітацію в Івано-Франківській лікарні. Тривалий час прилаштовувався до цивільного життя вдома. Проте 26 лютого хвороба обірвала життя «Єнота».