У Полтаві попрощалися з вогнеметником та заступником командира бойової машини

11 березня 2026 р. 13:33

11 березня 2026 р. 13:33


Боєць Олександр Бредун загинув у лютому цього року на Дніпропетровщині. Воїн Олександр Коваль, вважався зниклим безвісти з вересня 2024 року після боїв на Донеччині. Обидвоє бійців повернулися на щиті.

11 березня у Свято-Успенському соборі в останню путь провели стрільця-вогнеметника та заступника командира бойової машини. Про це повідомили 11 березня у Полатвській міській раді.

Життєвий шлях воїнів

Солдат Олександр Бредун проживав у Полтаві, де здобув фах автослюсаря у професійно-технічному училищі №4. У лавах ЗСУ він служив на посаді старшого стрільця-вогнеметника десантно-штурмового відділення. Життя захисника обірвалося 6 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області. Він народився 11 березня 1979 року –  у день прощання йому мало б виповнитися 47 років.

У Полтаві попрощалися з вогнеметником та заступником командира бойової машини

Солдат Олександр Коваль народився 28 серпня 1971 року в Чутовому, а проживав у селі Зеленківка Полтавського району. Він служив заступником командира бойової машини – був навідником-оператором механізованого батальйону. До родини надійшла звістка, що 4 вересня 2024 року Олександр Коваль зник безвісти. Понад півтора роки доля воїна залишалася невідомою. Нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його загибель. Боєць загинув того дня в районі населеного пункту Терни на Донеччині, до останнього залишаючись вірним військовій присязі.

У Полтаві попрощалися з вогнеметником та заступником командира бойової машини

Вічна пам’ять воїнам!

Згадаймо імена полеглих захисників

Андрій Лобода народився 20 вересня 1988 року. З початком повномасштабної війни чоловік вирішив приєднатися до лав захисників. Життя воїна обірвалося 9 січня під час виконання бойового завдання.

У родині Максима Охріменка було чимало військових зокрема, мама, брат та дядько тому він не вагаючись долучився до лав Збройних Сил з початком повномасштабної війни. Усі необхідні знання він отримав у Військовому інституті Київського національного університету. Отримав посаду викладача циклової комісії, а бойовий досвід чоловік здобув на Сумщині. Воїн схилив голову 2 березня в одній з військових частин.

Сергій Швидченко народився 16 квітня 1990 року в селі Новосельське Приморського краю Росії. У 2007 році родина переїхала на Полтавщину у село Тимки, де він працював трактористом у СТОВ «Агрофірма Куйбишеве». У 2026 році воював на Покровському напрямку, де отримав поранення, під час реабілітації 4 березня серце воїна зупинилося . Захисник знайде вічний спокій у селі Тимки Лубенського району.

У Полтаві попрощалися з вогнеметником та заступником командира бойової машини

Джерело: zmist.pl.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua