На фронті загинув гравець другої ліги полтавської «Ворскли» Сергій Козлов

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

13 березня 2026 р. 13:53

13 березня 2026 р. 13:53

На війні загинув колишній гравець полтавської «Ворскли» та низки футбольних клубів Сергій Козлов. 26 лютого 2022 року чоловік вдруге приєднався до лав захисників.

Після повномасштабного вторгнення воїн служив у десантно-штурмових військах, а згодом – оператором безпілотних систем у складі 58-ї бригади. Про те, що Сергій Козлов загинув, 13 березня повідомив голова Гребінківської міської ради Віталій Колісніченко.

Життєвий та бойовий шлях Сергія Козлова

Сергій Козлов народився 11 листопада 1975 року у селі Березівка. Навчався у Гребінківській ЗОШ №3, а після навчання у школі вступив до Березово-Рудського технікуму, де отримав спеціальність агронома. Працював на одному із залізничних підприємств столяром.

Сергій Козлов ззаймався футболом. Спочатку грав за футбольну команду «Драбова», потім у команді «Колос», «Локомотив» та у другій лізі полтавської «Ворскли». Для рідних він був щирим другом, працьовитим та відповідальним у роботі, турботливим чоловіком та братом.

Сергій Козлов добровольцем пішов на фронт у 2015 році під час антитерористичної операції. Коли почалася повномасштабна війна, 26 лютого 2022 року воїн став до лав десантно-штурмових військ у складі 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Захисник пройшов бої на Донеччині та Харківщині.

Після поранень та лікування деякий час проходив службу у ТЦК. Проте згодом знову повернувся на фронт. Опанував управління безпілотними системами та служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді ім. гетьмана Івана Виговського.

Про місце, дату та час прощання з полеглим воїном повідомлять додатково.

Вічна пам’ять воїну!

Згадаймо імена полеглих захисників

У березні 2025 року Івана Волошина мобілізували. У війську він служив у складі 44-ї окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. Свій останній бій захисник прийняв 4 березня поблизу Костянтинівки.

Боєць Сергій Бєньков був надійною опорою для родини. Як повідомив ЗМІСТу речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін, життя воїна обірвалося 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Попів Яр на Донеччині.

Олександр Швидкий з початком повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем пішов на фронт. У війську він служив на посаді водія-електрика-моториста відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини у званні солдата. Захисник поліг 12 січня під час виконання бойового завдання у Краматорському районі.

Андрій Лобода народився 20 вересня 1988 року. З початком повномасштабної війни чоловік вирішив приєднатися до лав захисників. Життя воїна обірва л ося 9 січня під час виконання бойового завдання.

У родині Максима Охріменка було чимало військових зокрема, мама, брат та дядько тому він не вагаючись долучився до лав Збройних Сил з початком повномасштабної війни. Усі необхідні знання він отримав у Військовому інституті Київського національного університету. Отримав посаду викладача циклової комісії, а бойовий досвід чоловік здобув на Сумщині. Воїн схилив голову 2 березня в одній з військових частин.