До дня народження гетьмана Мазепи у Полтаві відкрили вуличну виставку «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди»

22 березня 2026 р. 11:38

22 березня 2026 р. 11:38

У 387-му річницю від дня народження Івана Мазепи — гетьмана Війська Запорозького, полководця, мецената, провідника антимосковського воєнно-політичного виступу Івана Мазепи в центрі Полтави урочисто відкрили вуличну постійно діючу виставку «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди».

Вона є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Полтавської міської ради. На церемонії відкриття промовляли митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір, в.о. Полтавського міського голови Катерина Ямщикова, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар та заступниця директора музею «Поле Полтавської битви» Людмила Шендрик.

Виставка «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru-пропаганди» — спільний проєкт Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», УІНП та Полтавської міської ради. На двометрових стелах розміщено спростування найвідоміших ворожих російських міфів, які пов’язані з особою гетьмана України Івана Мазепи, його антимосковським виступом та Полтавською битвою. Автори виставки на основі історичних джерел, досліджень різноманітних документів засобами науки спростовують десять найпоширеніших ворожих імперських міфів-нісенітниць про Мазепу як «зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої»; про те, що гетьмана у його виборі «не підтримало українське козацтво»; про так звану «героїчну» оборону Полтави навесні-влітку 1709 року та звитяжні перемоги Петра I, про «славу російської зброї», «героїчну оборону Полтави від шведів», «народну», ледь не партизанську війну українців проти шведських військ» .

Промовці на відкритті виставки наголошували: щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою. Водночас попри намагання імперської та комуністичної пропаганди, виступ Івана Мазепи став дороговказом для кількох поколінь борців за незалежність України, в тому числі й сучасних мазепинців із ЗСУ, зокрема й із окремої механізованої бригади сухопутних військ ЗСУ імені гетьмана Івана Мазепи та окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.

У образ гетьмана Мазепи на церемонії відкриття перевтілився заслужений артист України, актор Полтавського театру імені Гоголя Василь Голуб. Він прочитав відому Думу авторства Мазепи:

«Матці своїй больш терпіти!
Нуте врагов, нуте бити!
Самопали набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблі маєм права!».

Учасники дійства могли побачити волонтерів, одягнутих у костюми об’єднаного війська українського гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла 12.

Катерина Ямщикова запевнила: «відновлення та популяризація історичної правди про гетьмана Івана Мазепу і надалі буде у пріоритеті міської влади. Депутати міської ради торік одноголосно підтримали фінансування цієї вуличної виставки як постійно діючої, вона експонуватиметься у центрі Полтаві щонайменше рік».

«Є щось символічне у тому, що Святійший Патріарх Філарет відійшов у засвіти саме у день народження гетьмана Мазепи. На чолі УПЦ КП він чимало зробив для того, щоб Україна гідно пам’ятала Мазепу як очільника антимосковського повстання, як будівничого православних храмів», — сказав очільник Полтавської єпархії ПЦУ Федір. До речі, саме Патріарх Філарет 7 травня 2016 року освятив пам’ятник Іванові Мазепі у Полтаві, а один із стендів виставки присвячений саме розвінчанню російського ворожого міфу про анафему Івану Мазепі. Про цей міф не раз говорив Патріарх Філарет як про інструмент російської імперської пропаганди, створений у 1708 році за наказом Петра I для демонізації гетьмана. Так звана анафема мала політичний, а не церковний характер, оскільки Мазепа був меценатом православної Церкви, а прокляття проголошували примусово, що було способом залякування українців. І не за релігійні відступлення, а за виступ проти московського царя.

Розміщення експозиції саме поруч із ворожим імперським маркером — монументом так званої Слави російської зброї, є символічним. Його споруджено владою російської імперії до 100-річчя перемоги московитів у Полтавській битві. Олег Пустовгар нагадав, що цей пам’ятник свого часу був зведений російською імперією як символ «руского міра» та «руского оружия». Оскільки процедура демонтажу або переосмислення цієї споруди (юридичною мовою — «пам’ятки національного значення») є тривалою і потребує рішень Кабінету Міністрів, виставка слугуватиме інформаційною противагою. Представник Інституту нацпам’яті Олег Пустовгар нагадав, що створено цю виставку як вуличну на виконання п.7 рішення Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики (протокол № 157 від 31 жовтня 2024 року; рекомендації Комітету Верховної Ради України за результатами розгляду питання «Стан реалізації законодавства про деколонізацію). «Як відомо, підсумками цього засідання стали демонтажі ворожих російських імперських міток — так званих «пам’ятників» московському царю Пєтру I по вулиці гетьмана Пилипа Орлика та біля музею «Поле Полтавської битви». Також у жовтні 2024 року народні депутати рекомендували Полтавській міській раді перейменувати цей музей та виготовити популяризаційний проєкт УІНП «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди» як вуличну експозицію з подальшим експонуванням довкола Монументу слави російської зброї на період до усунення цього імперського маркера з публічного простору» , — розповів ініціатор експонування виставки і один із її авторів, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Вшанування Івана Мазепи продовжилося біля пам’ятника на Івановій горі. Знаний полтавський кобзар Назар Божинський представив присутнім відроджений ним, виготовлений власноруч торбан Івана Мазепи — древній український народний струнний щипковий музичний інструмент. Торбан називали «панською бандурою», оскільки він був популярний серед освіченої еліти Гетьманщини. Тож знаково, що пан Назар саме на торбані заграв і заспівав думу гетьмана Івана Мазепи «Ой горе тій чайці».

До підніжжя монументу гетьману Іванові Мазепі у Полтаві небайдужі полтавці, митрополит Федір, в.о. міського голови Катерина Ямщикова та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар поклали квіти.

Представництво УІНП в Полтаві

Полтавські