На щиті до Полтавщини повертається захисник Анатолій Марченко

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На щиті до Полтавщини повертається захисник Анатолій Марченко

24 березня 2026 р. 12:28

24 березня 2026 р. 12:28

Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання, із захисником попрощаються 25 березня у рідному селі Нелюбівка.

Про те, що Анатолій Марченко загинув 24 березня повідомили у Диканській громаді.

Анатолій Марченко народився 21 липня 1972 року на Полтавщині у селі Нелюбівка. Воїн схилив голову на фронті під час виконання бойового завдання, прощання із захисником запланували 25 березня:

орієнтовно о 15:00 кортеж в’їде до Диканьки та прямуватиме по вул. Незалежності, вул. Івана Мазепи у напрямку виїзду із селища.
орієнтовний в’їзд у с. Нелюбівка о 15:30 у напрямку рідного будинку захисника по вулиці Садова, 23;
поховають воїна на кладовищі у с. Нелюбівка.

Місцевих мешканців просять гідно вшанувати воїна утворивши живий коридор вулицями якими рухатиметься кортеж. О 15:00 біля адмінбудівлі Диканської селищної ради чекатиме автобус для підвезення мешканців громади для прощання із військовим.

Вічна слава пам'ять захисникові!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

Роман Анохін народився 1 вересня 1983 року на Полтавщині у Лубнах, де закінчив місцеву школу №8. Пізніше отримав освіту професійно-технічному училищі №53 с. Войниха за спеціальністю кухар. Перед мобілізацією до Збройних Сил працював на підприємстві ТОВ «Грейд-Плюс» у Лубнах. Доєднавшись до війська служив на посаді стрільця-помічника гранатометника аеромобільного батальйону військової частини у званні солдата. З 8 серпня 2025 року його вважали безвісти зниклим, лише 19 березня цього року його упізнали за ДНК експертизою.

Олександр Слюсаренко народився 19 березня 1972 року на Полтавщині, він мешкав у місті Карлівка. У війську чоловік служив у званні солдата номером обслуги третього міномета другого мінометного взводу мінометної батареї першого механізованого батальйону військової частини А 4844. Воїн помер 17 березня 2026 року у Бахмачі Чернігівської області.

Роман Іванов народився на Полтавщині у Кременчуці, де навчався у місцевому ліцеї №6. Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання, нещодавно його впізнали за ДНК-експертизою.

Леонід Брага народився 23 вересня 1971 року на Полтавщині, захисник схилив голову виконуючи бойове завдання 15 березня на фронті.

Олександр Прудкий народився 27 квітня 1976 року На Полтавщині у селі Велика Бузова, там минули його юні роки. Закінчивши місцеву школу здобув професію тракториста після чого пройшов строкову службу в армії. Із початком антитерористичної операції на Донеччині у 2014 році він долучився до лав Збройних Сил. У серпні 2024 року Олександра призвали на військові службу, а 10 березня серце захисника зупинилося .

6 січня Віктора Маслака мобілізували до лав Збройних Сил України. Маючи досвід служби та військову спеціальність, після короткого навчання потрапив до бойового підрозділу. Служив оператором безпілотних літальних апаратів – разом із побратимами доставляв необхідні вантажі на передову. З 14 березня 2026 року він вважався зниклим безвісти. Проте нещодавно надійшла звістка що воїн загинув .