Сховище-привид: чому мерія Кременчука не поспішає рятувати укриття на 300 осіб

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Сховище-привид: чому мерія Кременчука не поспішає рятувати укриття на 300 осіб

29 березня 2026 р. 12:49

29 березня 2026 р. 12:49

Судова справа.

Питання безпеки цивільного населення в Кременчуці перейшло у площину тривалих судових розбіжностей між окружною прокуратурою та міською радою.

Об’єктом суперечки стало сховище № 62213 площею понад 200 квадратних метрів, яке розташоване за адресою 1-й Піщаний тупик, 1. Ця споруда, зведена ще у 1990 році та розрахована на 300 осіб, тривалий час залишалася поза офіційним обліком комунальної власності, що й стало причиною звернення заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури до Полтавського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи у першій інстанції було встановлено, що підприємство «Кремагротехсервіс», яке раніше експлуатувало об’єкт, було визнане банкрутом ще у 2015 році, а право власності на саму захисну споруду в державних реєстрах не значиться. Прокуратура наполягала, що відсутність балансоутримувача призводить до руйнування об’єкта та неможливості його використання за призначенням під час збройної агресії.

Натомість представники Кременчуцької міської ради аргументували свою позицію тим, що споруда інтегрована в будівлю на земельній ділянці, яка перебуває в оренді приватного товариства «Тупик Піщаний-5», а тому заходи щодо майна має вчиняти Фонд державного майна України.

Розглянувши аргументи сторін 26 лютого 2026 року , Полтавський окружний адміністративний суд ухвалив повністю задовольнити позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури до Кременчуцької міської ради. Своєю постановою суд визнав протиправною бездіяльність міськради та зобов’язав її вчинити чіткий перелік дій: провести технічну інвентаризацію сховища № 62213 з внесенням даних до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, звернутися до реєстратора із заявою про взяття захисної споруди на облік як безхазяйного майна, а також розмістити відповідне оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Суд чітко визначив, що це рішення набирає законної сили після завершення терміну апеляційного оскарження або після винесення постанови судом апеляційної інстанції у разі подання скарги.

Проте виконання рішення було відстрочене через подання міською радою апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.Новий етап справи розпочався 23 березня 2026 року, коли колегія суддів апеляційної інстанції під головуванням Ральченка І.М. розглянула клопотання міськради про відстрочення сплати судового збору. Міська рада мотивувала прохання обмеженим бюджетним фінансуванням, однак суд таку аргументацію відхилив.

В ухвалі зазначено, що незабезпечення державою достатнього фінансування органу влади не є достатньою підставою для відстрочення платежів.

Судді підкреслили, що апелянт не надав належних доказів свого майнового стану та не підтвердив спроб виділити необхідні кошти з бюджету. Таким чином, у задоволенні клопотання було відмовлено, що ставить міську раду перед необхідністю сплати збору для подальшого розгляду їхніх заперечень.

Соломія Верба