вологість:
тиск:
вітер:
"Я завжди відчував, що він поруч" — Кременчук провів Захисника Володимира Сєрікова в останню дорогу
03 квітня 2026 р. 13:21
03 квітня 2026 р. 13:21
Світла пам’ять про Володимира Сєрікова назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав.
Сьогодні Кременчук у жалобі — 25 березня 2026 року героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації, мешканець громади Володимир Сєріков.
До міського палацу культури, де проходила церемонія прощання, прийшли рідні, друзі, знайомі та колеги по роботі.
"Сьогодні відбувається поховання Сєрікова Володимира Миколайовича, що народився 13 липня 1968 року. Був призваний на військову службу під час мобілізації у листопаді 2023 року. Служив у званні старшого лейтенанта на посаді командира взводу. Загинув, на жаль, 25 березня 2026 року, виконуючи завдання з захисту України в районі населеного пункту Юрківка, Запорізького району, Запорізької області.
Народився і проживав у місті Кременчук. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 9, закінчив Крюківський машинобудівний технікум, працював у ПрАТ "Крюківський вагонобудівний завод", не був одружений, дітей не мав" , — розповів офіцер цивільно-військового співробітництва Віталій Іванчиков.
Батьки Володимира Сєрікова померли, чоловік жив сам, але мав друзів, які згадують його як товариша, на якого завжди можна було покластися.
"Ми з дитинства були разом, росли разом. Любили їздити на острова, там у нас було інше життя. Далі у нас різні роботи були, навіть в різних містах жили. Коли приїжджав у Кременчук, завжди зустрічались, я завжди відчував, що він поруч. Про загибель Володимира повідомив його двоюрідний бра т...", — розповів друг Володимир.
Сам двоюрідний брат загиблого, теж Володимир, зі сльозами на очах говорить про родича:
"57 років йому було. Вже не молодий, важко було нести службу. Лежав у нашому госпіталі, відновлював здоров’я, йому тут все подобалось, найкращі відгуки. Його багато кременчужан знало, на човновій станції у Крюкові" , — розповів двоюрідний брат.
Він зазначив, що спочатку Володимир проходив службу на Полтавщині, а далі його перекинули на Запорізький напрямок.
Відспівували загиблого воїна у Свято-Миколаївському соборі.
Вічний спокій Захисник знайшов на рідній землі, на Правобережжі Кременчука — на Деївському кладовищі.
Світла пам’ять про Володимира Сєрікова назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Для близьких він був люблячим батьком, для сусідів — доброю та безвідмовною людиною, а для України — відданим воїном, який до останнього подиху захищав свою землю.
Кременчук схилив голови у скорботі, проводжаючи свого Захисника в останню дорогу. Ім’я воїна назавжди залишиться серед тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України.
Олена Ліпошко
Фото Валерії Макряшиної
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
2000 доларів — за підпал: 16-річна дівчина з Решетилівщини зірвала спробу вербування
03 квітня 2026 р. 14:29
АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» встановлює споживачам сучасні багатотарифні електролічильники
03 квітня 2026 р. 14:16