вологість:
тиск:
вітер:
"Замінити його на роботі — ніким": у Кременчуці попрощалися з молодим воїном Павлом Комарницьким
09 квітня 2026 р. 14:00
09 квітня 2026 р. 14:00
Люди несли квіти і корзини квітів, ставали на коліна, висловлюючи глибоку шану.
Сьогодні, у похмурий дощовий день, у Кременчуці попрощалися з молодим воїном Павлом Комарницьким.
Рідні, друзі та колеги прийшли провести земляка в останню путь. Люди несли квіти і корзини квітів, ставали на коліна, висловлюючи глибоку шану.
«Сьогодні відбувається поховання Камаринцького Павла Володимировича, що народився 5 березня 1993 року. Призваний в званні солдата на посаду оператора безпілотних літальних апаратів. Помер на жаль 29 березня 2026 року в медичному центрі міста Харків. Народився і проживав у місті Кременчук, навчався в гімназії №28, закінчив Крюківський машинобудівний технікум. Одружений не був і дітей не мав, та в скорботі лишилися мати Лариса та батько Володимир », — повідомив офіцер цивільно-військового співробітництва Віталій Іванчиков.
Зі сльозами на очах говорить уже в минулому товариш і колега по роботі Кирило.
«Хороший хлопець був. Багато кому допомагав. Нічого поганого про нього не скажу. Як це так вийшло, взагалі не розумію» , — говорить він.
Коли мобілізували Павла, то на його місце нікого і поставити — так говорить ще один колега Сергій Володимирович.
«Він був спеціалістом електроніки, добре розбирався в контролерах і взагалі в комп'ютерній техніці. Тобто він був тим спеціалістом, який був потрібен для фірми і для роботи. Він працював на фірмі, де виготовляють сільськогосподарську техніку на високому рівні. На жаль, він так несподівано пішов. Він не встиг навіть місяця прослужити, мабуть. Як я чув, запалення легень, двостороння пневмонія. "Замінити його на роботі — ніким», — говорить колега.
Про доброту і чуйність Павла говорять сусідки — Ольга і Лариса. Вони разом жили в багатоповерхівці на вулиці Київській та добре знали померлого воїна.
«Не відмовляв в допомозі ні своїм, ні чужим. Допомагав при першому проханні. Чоловік тільки попросить — Павло йому завжди допомагає. Комп'ютерщик ще той був. Якщо поламалося — то Павло лагодить. Молодець був. Царство йому небесне», — слова Ольги.
Лариса підтверджує слова сусідки. Говорять, що Павло був не одружений, не мав дітей. «Для матері величезна втрата», — зазначили вони.
Відспівали молодого воїна у Свято-Миколаївському соборі. Свій останній спокій він знайшов на Свіштовське кладовище. Павла Комарницького поховали у секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України, де над кожною могилою майорить синьо-жовтий стяг як символ незламності та вічної вдячності громади.
Олена Ліпошко
Фото Мирослави Ковальчук
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Які ділянки доріг на Полтавщині планують цьогоріч відремонтувати за кошти держави
09 квітня 2026 р. 15:01
Покровські школярі відвідали «Великодній ярмарок» у художньому ліцеї
09 квітня 2026 р. 14:31
Складна ситуація в енергосистемі: на Полтавщині збільшили відключення
09 квітня 2026 р. 14:20