У бою на Донеччині загинув інженер Єристівського ГЗК Ростислав Колінько

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У бою на Донеччині загинув інженер Єристівського ГЗК Ростислав Колінько

09 квітня 2026 р. 17:43

09 квітня 2026 р. 17:43

Воїн захищав Україну в 2014 році і без вагань повернувся до лав ЗСУ 24 лютого 2022 року. Ростислав Колінько поліг у бою.

Шлях захисника

Боєць Ростислав Колінько народився 12 жовтня 1989 року в Горішніх Плавнях. Після закінчення загальноосвітньої школи №2 навчався в технікумі, де здобув кваліфікацію техніка-механіка. У 2008-2009 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Працював на підприємстві «Кашкан логістик», потім – на Єристівському ГЗК інженером відділу експлуатації.

У 2014-2015 роках захищав Батьківщину на Сході України. З першого дня повномасштабного вторгнення боєць знову став на захист Батьківщини. 2 квітня 2026 року, гідно виконавши військовий обов’язок, старший солдат Збройних Сил України Ростислав Колінько загинув у районі населеного пункту Рай-Олександрівки Донецької області. Воїна нагородили відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

Вічна пам’ять!

Згадаймо імена полеглих захисників

Володимир Іващенко народився 15 жовтня 1990 року. З початком повномасштабної війни Володимир Іващенко вирішив приєднатися до лав захисників. Солдат служив на посаді кулеметника стрілецького батальйону. У грудні 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише нещодавно за ДНК-експертизою стало відомо, що життя воїна обірвалося 15 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на фронті.

Артур Хорунжий народився 9 жовтня 1983 року. Повномасштабна війна, важкі обстріли Харкова змусили родину переїхати у Лубни, де він влаштувався працювати. До лав Збройних Сил України став, коли виникла потреба захищати України. У війську служив оператором безпілотних літальних апаратів десантно-штурмового батальйону. 27 березня під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн загинув .