Є герої, про яких не пишуть на перших шпальтах газет. Юрій «Глушак»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Є герої, про яких не пишуть на перших шпальтах газет. Юрій «Глушак» — один із них

10 квітня 2026 р. 17:51

10 квітня 2026 р. 17:51

Солдат-стрілець, батько п’ятьох дітей: чотирьох доньок і сина. Саме заради них він обрав шлях захисника, і навіть на фронті думками завжди повертається до їхніх усмішок, черпаючи сили й наснагу вистояти ще один день.

У 2022 році Юрій, залишивши цивільне життя, добровільно долучився до лав територіальної оборони, з чітким розумінням обов’язку захищати країну. Уже за рік він продовжив службу у лавах 17 бригади Національної гвардії України.

Бойові завдання провели його через Запорізький напрямок: Роботине, Оріхів, згодом Донеччину, Харківщину та Курщину. Це не просто географія служби — це досвід, який навчив витримці й відповідальності за тих, хто вдома і за тих, хто поруч.

Про втрати Юрій говорить мало, але ті, хто «пішов», назавжди залишаються з ним у пам’яті й снах, як ті, хто завжди був і залишиться близьким.

«Сьогодні передаю свій досвід тим, хто тільки приходить у стрій, — каже „Глушак“. — Вони достатньо мотивовані, а моя задача — допомогти їм повернутися живими».

Особливо його вразила відвага одного скромного солдата, який не залишив пораненого побратима та проніс товариша майже 8 кілометрів до безпечного місця.
«Саме такі моменти показують справжню силу й відвагу: тиху, але безмежно щиру», — стверджує Юрій.

У найважчі миті він не просить для себе перепочинку. Тихо тримається за думку, яка гріє сильніше за будь-яке тепло: як колись поведе своїх доньок до першого весільного танцю. Без однострою. Без сирен. Без страху. Просто тато, який обережно стисне рідну долоню, щоб за мить відпустити її в нове життя — і видихнути, знаючи, заради чого вистояв.

Юрій «Глушак» — сила цього військовослужбовця у щоденних вчинках, у відвазі, що не потребує заголовків, і в любові, яка робить його незламним.

17 Полтавська бригада НГУ «РЕЙД»