«Хочемо, щоб їхня пожертва не була даремною»: у Кременчуці вшанували полеглих воїнів відзнакою «ЗАХИСНИК УКРАЇНИ – ГЕРОЙ КРЕМЕНЧУКА»

16 квітня 2026 р. 17:49

16 квітня 2026 р. 17:49

Героям Слава!

Сьогодні у Кременчуцькому краєзнавчому музеї втретє відбулося урочисте вручення почесних відзнак «ЗАХИСНИК УКРАЇНИ – ГЕРОЙ КРЕМЕНЧУКА» (посмертно). Нагороди передали родинам загиблих воїнів, які віддали життя за свободу, незалежність та територіальну цілісність України і загинули у 2022 році і на початку 2023 року.

Цю почесну відзнаку у Кременчуцькій міській територіальній громаді засновано з метою вшанування пам’яті про наших земляків — захисників і захисниць України, які загинули за свободу та незалежність держави, а також для збереження історії їхнього подвигу заради мирного майбутнього України.

Перед врученням нагород міський голова Віталій Малецький зазначив:

«Сьогодні важкий для нас день. Ми згадуємо наших загиблих захисників. Ви згадуєте своїх близьких — своїх синів, братів, батьків, які віддали своє життя за нашу незалежність, за те, щоб ми сьогодні жили, за те, щоб ми сьогодні були тут, за те, щоб люди на вулицях, як зазвичай, працювали, жили, вчилися, любили. Багато з них навіть не знає, що для цього вже понад 450 кременчужан поклали своє життя.

Кременчуцька громада підтримує родини, підтримує близьких наших загиблих захисників. Ми робимо все, що ви просите, все, що ми можемо зробити в цей складний час. Це, звичайно, не поверне наших світлих воїнів, але знайте, що ваш смуток, вашу скорботу ми готові розділяти зараз і будемо розділяти весь час, і будемо пам’ятати всіх наших загиблих Захисників і Захисниць.

Сьогодні у нас такий траурний і водночас урочистий момент. Ми вручаємо нагороди посмертно — нагороди найкращим синам і донькам нашого міста. Ми щиро дякуємо їм за ратний подвиг, за самопожертву, за ту звитягу, з якою вони пішли захищати і воювати. Хочемо, щоб ця втрата для ваших родин і їхня пожертва не були даремними, щоб в Україні був мир, щоб їхні діти мали можливість тут жити, вчитися під мирним небом, мали можливість пишатися своїми батьками».

Градоначальник згадав соціальні ініцативи.

«Ви знаєте, що у нас є кілька соціальних ініціатив. У нас є створена спеціальна комунальна установа «Турбота», яка буде допомагати вашим сім’ям весь час. Дівчата, які там працюють, працюють спільно з нашими захисниками, які демобілізувалися, з хлопцями, які воювали. Вони розуміють всі складнощі етапу прийняття втрати, розуміють, як важливо в цей час підтримати, як важливо розрадити. З нами працює кілька громадських організацій, тут Наталія присутня, інші дівчата, які теж пройшли через цю втрату, і вони знають і можуть допомагати.Тому, будь-ласка, якщо є якісь питання по житлу, питання по матеріальному становищу, якісь питання облаштування дітей на навчання, соціальних допомог, виплат якихось — звертайтеся, будь ласка, до нашої комунальної установи, звертайтеся до громадських організацій, які спільно там працюють.Ми постійно збільшуємо їхні можливості, надаючи приміщення, надаючи якісь підтримки, і ми будемо обов’язково це робити», - сказав мер.

Цього разу відзнаку вручили родичам 24 загиблих Захисників.

Шелесько Роман Васильович
Покутний Дмитро Сергійович
Холодняк Ігор Анатолійович
Харченко Віктор Іванович
Гученко Олександр Анатолійович
Єфремов Олександр Васильович
Супрун Сергій Анатолійович
Логвиненко Андрій Валерійович
Черкаський Костянтин Олександрович
Омельченко Павло Миколайович
Мельничук Сергій Валерійович
Яуров Олександр Володимирович
Шувалов Юрій Юрійович
Бутник Володимир Маркович
Калініченко Андрій Миколайович
Гончаров Андрій Дмитрович
Агеєв Юрій Іванович
Днищун Костянтин Григорович
Кушніренко Сергій Олександрович
Хорольський Андрій Миколайович
Сиротенко Олександр Сергійович
Казаков Володимир Володимирович
Куц Олексій Олександрович
Лічманенко Віталій Вікторович

Сльози, біль і смуток цього дня переповнювали зал Краєзнавчого музею. Тут зібралися родичі загиблих, аби вшанувати пам’ять своїх Захисників — тих, хто у перші дні повномасштабної війни став на оборону рідної землі і віддав за незалежність України найдорожче — власне життя. У тиші й скорботі звучали спогади про синів, чоловіків, батьків і братів, які без вагань пішли захищати державу. Для кожної родини це не просто втрата — це невимовний біль, який назавжди залишиться в серці. Присутні згадували їхні усмішки, силу духу, відвагу та любов до України.

Історі кожного Захисника варта уваги. Це історія подвигу і звитяги.

«86 днів повної кругової оборони, далі вихід у почесний полон. 20 травня був відвезений у пункт Оленівка, де в надії на те, що їх скоро обміняють і він потрапить на неокуповану територію України, попав у барак 200. З 28 на 29 липня вночі звірськи були підірвані і горіли живцем. Хлопці пробили двері, вирвалися на свободу, де їх зустріла кулеметна черга. Це таке «дотримання» Женевських конвенцій, щоб всі розуміли, що довіряти рашці не можна.

Намагались врятувати хлопців — допомоги від адміністрації колонії ніякої не було, так само і від Червоного Хреста. Як вони не розказують, ніякої допомоги нашим полоненим не надається. Хлопці витягнули кого змогли, рятували, перев’язували підручними засобами, знімали нижню білизну, щоб зробити джгути.

О 5 ранку прийшли камази і поранених завантажили штабелями і повезли до Донецька. Туди доїхали не всі. Хочу, щоб знали, що ті гарантії, які підписували з генералом Алексєєвим, який є уродженцем України, який народився на Україні, предав свою Батьківщину, який гарантував у Женевській конвенції зі сторони росії — зовсім з людьми не були виконані.

Хлопці поклали своє життя. Як вони казали, хотілося б, щоб вони поклали на полі бою, а не беззахисними, підірваними в бараці... він, як їхав добровольцем, казав: «Я хочу, щоб їх тут не було, тому що якщо я туди не піду — вони будуть тут, вони будуть топтати мою Батьківщину, будуть ображати мою родину. Я повинен бути там». Україна для нього була понад усе", - розповіла дружина загиблого Захисника Ігоря Холодняка.

Цей день став не лише днем жалоби, а й днем глибокої вдячності. Вдячності за подвиг, за мужність і за можливість жити під мирним небом завдяки тим, хто пожертвував собою заради майбутнього своєї країни.

Нагадаємо, "Пам'ятаємо кожного з них": у Кременчуці посмертно вручили відзнаки «ЗАХИСНИК УКРАЇНИ – ГЕРОЙ КРЕМЕНЧУКА»

Олена Ліпошко

Відео Мирослави Ковальчук

Полтавські