З Європи — в окопи, з окопів — до розбудови армії: історія інженера 116-ї бригади

29 квітня 2026 р. 16:01

29 квітня 2026 р. 16:01

Молодший сержант Андрій Масьомов відмовитися від комфортного життя в Німеччині, де встановлював сонячні панелі. Та приєднався до війська у ролі кулеметника де пройшов запеклі бої на Сході. Після поранення він не залишив службу, а взявся за розбудову нового полігону, де поєднує інженерні знання та бойовий досвід, щоб створити гідні умови для підготовки захисників

Коли ми говоримо про підготовку війська, то зазвичай уявляємо постріли, вибухи та крики інструкторів. Але за кожною вправою на полігоні стоїть робота тих, хто цей простір створює. Молодший сержант Андрій Масьомов — старший оператор-електрик відділення забезпечення. Його історія — це приклад того, як цивільні знання допомагають у війську.

— Андрію Борисовичу, чим ви займалися до повномасштабного вторгнення, та як зустріли 24 лютого?

— Я працював у Європі, займається встановленням та обслуговуванням сонячних панелей в Німеччині. Це була перспективна інженерна робота, але коли почалося російське вторгнення, я не зміг залишатися осторонь. Розумів, що маю бути вдома. Повернувся, пішов у військо. Потрапив у піхоту, став кулеметником 116 бригади ТрО.

— Ви пройшли запеклі бої на Сході, зокрема в Соледарі. Яким ви згадуєте той період?

— Це була війна на виснаження, де ти відчуваєш кожен метр землі. Робота кулеметника — це величезна відповідальність і постійний ризик. Саме там я отримав поранення, яке змінило мій подальший шлях у війську. Після лікування та реабілітації мене перевели на посаду старшого оператора-електрика. Але досвід кулеметника, який знає, що таке окоп і вихід на позиції, залишився зі мною назавжди.

— Зараз ви працюєте у відділенні забезпечення. Ваша посада звучить технічно, але чим конкретно ви займаєтеся на новому полігоні?

— Зараз ми фактично розбудовуємо навчальний центр з нуля. Роботи дуже багато, бо територія велика. Ми не просто займаємося електрикою чи підйомниками для мішеней. Моє відділення робить усе. Ми вирубуємо чагарники, розчищаємо територію, будуємо навчальні об’єкти, облаштовуємо позиції. Інструктори ставлять нам задачі — наприклад, підготувати ділянку для нової вправи, — і ми це втілюємо. Вчора ми копали, сьогодні — розширювали територію, завтра — встановлюємо нові мішеневі системи.

— Я нещодавно сам був тут на адаптації після БЗВП і бачив результат вашої роботи. Хлопці дуже вдячні за умови, особливо за можливість відпочити і покупатися в бані.

— Приємно це чути. Ми якраз завершуємо облаштовувати табір для курсантів та тих, хто приїжджає на адаптацію. Роботи був дуже здоровий об’єм, але ми старалися. Зробили все, щоб було по-людськи. Я сам розумію, як це важливо. Ми побудували баню, місця для відпочинку. Солдат має де помитися, привести себе в порядок після занять на полігоні. Намагаємося зробити так, щоб хоч трохи було затишно і комфортно, наскільки це можливо в армії.

— Як ваш досвід інженера сонячних панелей допомагає вам сьогодні?

— Армія зараз дуже технологічна. На полігоні є складні системи, що піднімають мішені, є тренажери, є потреба в автономному живленні. Знання електрики та інженерний підхід дозволяють швидше знаходити рішення. Хоча зараз доводиться багато працювати руками — від будівництва дерев’яних конструкцій до вирубки терену — технічна база допомагає правильно організувати весь цей процес.

— Що на полігоні вже працює, а над чим ще триває робота?

— Основне вже зроблено — табори готові, перші ділянки для стрільб та тактики працюють. Але все на ходу змінюється, бо вдосконалюється сама програма навчання. З’являються цікаві вправи, наприклад, робота в «посадках» чи складні сценарії штурму. Ми облаштовуємо полігон під ці нові задачі, доопрацьовуємо документацію і технічну частину.

— Що дає вам мотивацію щодня виконувати цю важку фізичну роботу?

— Знаєте, коли я дивлюся на результат — на готову баню чи налаштоване мішеневе поле — відчуваю користь своєї роботи. Я знаю, що ці умови допоможуть комусь краще підготуватися до бою. Можливо, саме ці навички, відпрацьовані тут у комфорті, врятують чиєсь життя на «нулі». Ми робили це для вас, хлопці.

Підписуйтеся на Facebook 116 бригади .

Відділ комунікації 116 бригади ТрО

Полтавські