«Я відбудував собор музикою»: у Кременчуці відбувся унікальний концерт у колишньому будинку Володарських

16 травня 2026 р. 23:57

16 травня 2026 р. 23:57

Вечір став значно більшим, ніж просто концертом. Він перетворився на живу розмову з історією Кременчука — через музику, картини, голоси та спогади.

Сьогодні у Кременчуці відбулась особлива культурна подія — «Концерт у будинку Володарських». Відомий композитор Сергій Горюнович представив програму авторських творів, які присвятив рідному місту Кременчуку.

Захід мав потрійний символічний привід. Концерт приурочили до 110-річчя з дня зведення історичного будинку Володарських, а також присвятили Міжнародному дню музеїв та Дню міста Кременчук. Про це на відкритті розповів директор Кременчуцький краєзнавчий музей Артем Ряса.

«Незабаром День музею і 110 років цій будівлі — Володарській. Це легендарна споруда, яка є серцем історії нашого міста. Але насамперед хочу звернути увагу на те, що в Україні триває війна. Ми маємо можливість висловити подяку Збройним силам України. Мій друг-волонтер допомагає ремонтувати для військових вантажівки та автомобілі, тому прошу підтримати цей збір. Уся інформація буде розміщена на стенді при вході.

Сьогодні ми розпочинаємо цікаву подорож крізь музичні композиції, які подарує нам маестро. Це дуже важливо для історії та музичної культури нашого міста.

Хочу подякувати Кременчуцькому краєзнавчому музею за вагомий внесок у збереження історії Кременчука, а особливо — за вітрину, присвячену саме будівлі Володарської. 110 років історії та багаторічна плідна праця пана Сергія заслуговують на щиру вдячність.

Те, що ви сьогодні прийшли, свідчить: ви справжні патріоти Кременчука. У нас розпочинається великий фестиваль, присвячений тисячолітній історії міста», — зазначив Артем Ряса.

До речі, саме Артем Ряса разом із заступницею начальника управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Тетяна Чернова стали ведучими цього атмосферного концерту.

Вірна соратниця композитора і його дружина Олена Горюнович забезпечувала звук та відеосупровід вечора.

Першою композицією стала «Кам’яна вежа» за картиною художниці Оксана Бойко. Через музику Сергій Горюнович описав найстарішу будівлю Кременчука — пункт спостереження за суднами на Дніпрі. Ті, хто бодай раз бував біля цієї споруди, добре уявляють її велич. Але цього разу вона ожила саме через музику.

І не лише вона. Сергію Горюновичу вдалося оживити і Міський сад. Ілюстрації Оксани Бойко та мелодія маестро буквально переносили слухачів у старовинний Кременчук.

«До речі, хочу сказати, що в Міському саду, а він був заснований за 13 років до Софіївки, була збудована перша консерваторія Російської імперії. Вона була відкрита у 1887 році і проіснувала до 1899 року. Ось у мене книга, яку я присвятив цій темі. Це історична книга про першу консерваторію Російської імперії, яка була в нашому місті», — поділився цікавими фактами Сергій Горюнович.

Після цього зал знову поринув у старовинний Кременчук — цього разу через музичний образ Кременчуцького кафедрального собору, зруйнованого під час Другої світової війни та досі не відбудованого.

«Я його відбудував музикою. Скрізь по світу через мою композицію його знають як собор міста Кременчука», — розповів композитор.

Несподіваною стала імпровізація Артема Ряси. Директор музею продемонстрував експонати, пов’язані із собором: картину кременчужанки Римма Байбуз та 3D-модель, яку музею подарували науковці Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського.

І собор цього вечора справді ожив в уяві слухачів. Так само, як ожила і тендітна дівчина Іларія — привид, про який у Кременчуці ходять легенди.

Як розповіла хранителька музею Алла Гайшинська, щонайменше п’ятеро людей, серед яких і вона сама, бачили Іларію. Щемлива історія її кохання з офіцером давно стала міською легендою, але Сергій Горюнович подарував їй нове бачення — через музику та відеоінсталяцію. Композитор наголосив, що ця робота стала прем’єрою. І вона справді пробирала до мурах.

Особливої емоційності додала кременчужанка Вікторія Гончарова, яка у віршованих рядках розкрила тему трагічного кохання.

Також цього вечора у стінах музею звучали музична поема «Данило Самойлович — учений, медик», «Реквієм» — п’ята частина музичного проєкту «Buonaparte».

Цей вечір став значно більшим, ніж просто концертом. Він перетворився на живу розмову з історією Кременчука — через музику, картини, голоси та спогади.

Кожна композиція ніби відкривала двері у минуле міста, яке продовжує жити у людях, легендах і старих будівлях. І поки звучала музика, здавалося, що Кременчук дихає своєю багатовіковою історією просто у стінах музею.

Саме такі події нагадують, що культура — це теж наша сила, пам’ять і незламність. А значить, історія Кременчука продовжується — у серцях тих, хто її береже.

Нагадаємо, Венеція у Кременчуці: як маски родини Горюновичів «зазвучали» в останній день зими

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські