«Ми хотіли довести, що полтавська вишивка не втрачена»: учениця наукового ліцею «Політ» у музеї представила наукову роботу

20 травня 2026 р. 17:47

20 травня 2026 р. 17:47

У своїй роботі учениця досліджувала, як змінювалася полтавська вишивка під впливом сучасності, зберігаючи при цьому традиційні українські мотиви та техніки.

У Кременчуцькому краєзнавчому музеї учениця наукового ліцею «Політ» презентувала дослідження про сучасну полтавську вишивку.

Роботу на тему «Характер змін полтавської вишивки на основі творчості сучасних майстринь: від традиції до сьогодення» представила учениця групи Л-11А Валерія Сліпець.

Дослідження виконане на базі Наукового ліцею «Політ» комунального закладу вищої освіти «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія» Полтавської обласної ради.

Науковою керівницею роботи стала Оксана Савченко, консультанткою — Наталя Рома.

«У нас на меті було дослідити саме полтавську вишивку як традиційну основу нашої культури. Адже ми відчували, що її насправді забувають у сучасних тенденціях. І ми хотіли довести, що вона ще не втрачена, і таким чином заохотити молодь користуватися нею у сучасності», — розповіла Валерія.

Дівчина зізналася, що раніше особисто не займалася вишивкою, однак саме ця робота наштовхнула її на думку опанувати це ремесло.

Також вона нагадала, що у Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії є стіна шани відмінникам, для оздоблення якої використали саме елементи полтавської вишивки.

«Мені самій стало цікаво, чому саме її обрали для такого елемента у нашому ліцеї. Тому ми вирішили дослідити це детальніше. А ще після того, як я познайомилася із роботами пані Наталії Роми, вони мене настільки захопили, що я захотіла ще більше про них дізнатися. Можливо, я навіть у майбутньому займатимуся вишивкою.

Я також відвідала її майстер-клас, де ми займалися цим мистецтвом. Тому планую у майбутньому долучитися до нього більш серйозно, коли буде більше вільного часу» , — говорить дівчина.

Хранителька фондів Кременчуцького краєзнавчого музею Алла Гайшинська зазначила, що така презентація наукової роботи у музеї відбулася вперше.

«Сьогодні у нас, можна сказати, невелике наукове свято, тому що вперше у нас проводиться презентація наукової роботи ліцею “Політ”. Хоча учні цього ліцею давно з нами працюють, і ми намагаємося допомагати їм у наукових дослідженнях, але саме така презентація у нас відбувається вперше. До того ж, тема надзвичайно розкішна — вишивка.

Я дуже люблю цю тему, люблю українську вишивку. Саме завдяки нашим фондам я свого часу зацікавилася вишиванкою. І мені дуже приємно, що зовсім молоді кременчужани, молоді полтавці цікавляться історією.

Дуже добре, що дівчата беруться вишивати — це чудово. Але коли молода людина замислюється над розвитком цього мистецтва, коли хоче не лише зробити красиво, а й зрозуміти, звідки це пішло, чому треба зберегти саме такий узор, чому він передавався з покоління в покоління, яка в ньому сила — це надзвичайно цінно.

Тому я закликаю всіх писати наукові роботи про історію свого краю, звертатися до музею. Усе, що у нас є — фондові та архівні матеріали — ми готові надати. А ті наукові роботи, які нам передають учні та студенти, ми зберігаємо у науковому архіві. І за погодженням із авторами через п’ять років ці роботи стають джерелом для наступних поколінь дослідників», — розповіла Алла Гайшинська.

Майстриня художньої вишивки, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Наталя Рома зізналася, що була приємно вражена рівнем зацікавленості учениці. Саме вмступила консультанткою цієї наукової роботи.

«Коли мені Оксана Анатоліївна запропонувала долучитися до цієї роботи, я думала, що сучасні діти мало цікавляться вишивкою. Але мене дуже вразила Лєра тим, наскільки глибоко вона занурилася у вивчення матеріалу.

Вона вивчила назви технік. Навіть деякі майстрині, які виставляють свої роботи в інтернеті, інколи неправильно називають техніки або не розрізняють їх. А дитина, яка сама не вишиває, по фотографіях та зразках усе це дослідила і вивчила», — сказала Наталя Рома.

Вона також розповіла про поїздки та зустрічі, які стали частиною дослідження.

«Ми їздили у Решетилівку — в училище, яке вже 90 років навчає дітей мистецтву вишивки. Я свого часу сама закінчила цей заклад. Ми були у Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства, де сьогодні відтворюють старовинні зразки не лише полтавської, а й вишивки всіх регіонів України.

Ми зустрічалися з майстринями, зокрема з Оленою Коршуновою та Мариною Кісенко які показували свої роботи. І, звичайно, перше місце, куди ми прийшли, — це наш музей, де зберігаються унікальні вишиті сорочки та зразки традиційної полтавської вишивки», — зазначила майстриня.

Наукова керівниця роботи, викладачка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії Оксана Савченко наголосила, що до створення дослідження долучилося багато людей та установ.

«Хочеться сьогодні презентувати наукову роботу, яка виконувалася впродовж цього року. Це глибоке і змістовне дослідження. Перш за все — про наше коріння, про полтавську вишивку. Саме полтавська вишивка є важливою частиною української нематеріальної культурної спадщини.

Живучи на Полтавщині, ми повинні досліджувати своє. Хочу подякувати всім, хто долучився до цієї роботи: консультантці Наталії Ромі, Аллі Гайшинській, завдяки якій ми змогли побачити унікальні чоловічі та жіночі сорочки, вишиті білим по білому.

Також у нас була можливість побувати у Решетилівці — місці, де зародилася вишивка, про яку сьогодні йдеться. Ми вдячні Решетилівському ліцею та працівникам, які провели нас майстернями, де створюється ця унікальна полтавська вишивка.

У Решетилівці ми також відвідали Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, спілкувалися з людьми, які присвятили цьому мистецтву все життя. Саме завдяки таким людям наші вихованці мають можливість досліджувати та осмислювати полтавську вишивку» , — сказала Оксана Савченко.

Директор Кременчуцького краєзнавчого музею Артем Ряса відзначив, що презентація наукової роботи відбулася напередодні Дня вишиванки, а сама вишивка є важливою частиною української ідентичності.

«Дуже символічно, що ця презентація проходить саме напередодні Дня вишиванки. Адже вишивка — це код нашої нації, наша історія, наша пам’ять і наша культурна спадщина, яку необхідно берегти та передавати наступним поколінням», — зазначив Артем Ряса.

Під час заходу Валерії Сліпець вручили грамоту управління культури і туризму за проведене дослідження та популяризацію української культурної спадщини.

Також грамотами відзначили наставниць учениці — наукову керівницю Оксану Савченко та консультантку Наталю Рому, які допомагали у створенні та реалізації наукової роботи.

Презентація дослідження у музеї стала не лише науковою подією, а й ще одним нагадуванням про важливість збереження українських традицій. Полтавська вишивка, яка століттями передавалася від покоління до покоління, сьогодні продовжує жити завдяки молоді, яка прагне досліджувати, берегти та популяризувати культурну спадщину свого краю.

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські