Від папірця на вулиці до хабара на іспиті: у Кременчуці говорили про доброчесність в освіті і вирішили запровадити нову традицію

28 травня 2026 р. 15:17

28 травня 2026 р. 15:17

У кожному закладі освіти мають діяти спеціальні канали для повідомлень про корупцію.

Викинути папірець повз урну, списати контрольну, підробити посвідчення чи не сплатити податки. На перший погляд — зовсім різні речі. Але всі вони мають спільне коріння — відсутність доброчесності.

Саме про доброчесність сьогодні говорили у Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії, де відбувся круглий стіл, присвячений поширенню принципів доброчесності в освіті та міжвідомчій співпраці у впровадженні державної стратегії розвитку доброчесності.

Координаторка проєкту «Прозора професійна освіта» Національного агентства з питань запобігання корупції Катерина Павлушенко пояснила, що формування доброчесного освітнього середовища сьогодні є одним із ключових пріоритетів державної політики.

За її словами, у 2025 році НАЗК спільно з партнерами розробило стратегію розвитку доброчесності в освіті. До неї вже створений план реалізації, а втілювати його планують упродовж 2026–2030 років.

«Абсолютно всі три напрямки, які передбачає стратегія, будуть реалізовуватися і в Кременчуці. Це стосується закладів загальної середньої освіти, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Йдеться про поширення навчально-методичних матеріалів, навчання педагогів, координацію між різними установами та залучення освітніх закладів до проєктів Офісу доброчесності НАЗК», — розповіла Катерина Павлушенко.

Під час зустрічі журналісти поцікавилися, чи існують механізми, за допомогою яких студенти можуть повідомити про вимагання хабарів або інші корупційні прояви в освітньому середовищі.

Представниця НАЗК відповіла, що у кожному закладі освіти мають діяти спеціальні канали для повідомлень про корупцію.

«Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія та університет імені Остроградського є учасниками проєкту “Прозорі університети” і активно використовують інструменти антикорупційної політики. Якщо говорити про професійну освіту, то наразі це пілотний проєкт, і з Полтавщини в ньому беруть участь два заклади — Вище професійне училище №7 та Вище гірничо-будівельне училище Горішніх Плавнів» , — зазначила вона.

Водночас Катерина Павлушенко наголосила, що інформації про факти вимагання хабарів у цих закладах наразі немає.

Про важливість формування культури доброчесності говорила й голова комісії з етики та академічної доброчесності при вченій раді академії Галина Шкляєва.

За її словами, доброчесність — це вже давно не формальність і не просто красиві слова.

«Це культура поведінки і ставлення до суспільства. Ми не можемо говорити про доброчесного керівника чи сучасну людину, якщо вона не дотримується базових принципів чесності та поваги до правил», — переконана вона.

У закладі, за словами Галини Шкляєвої, для студентів викладають окремий курс «Академічна доброчесність та антикорупційна культура», а всі здобувачі освіти підписують декларацію учасника освітнього процесу.

Також студенти беруть участь у конкурсах Офісу доброчесності НАЗК, пишуть есе та створюють відеоролики на тему чесності та відповідальності.

Окремо журналісти запитали, що робити студенту, якщо він зіткнувся з корупцією або порушенням академічної доброчесності.

«У нас є чіткий алгоритм дій. Працює комісія з академічної доброчесності, є скринька для анонімних звернень, телефон довіри та відповідальна особа. Ми робимо все, щоб попереджати такі випадки та захищати права студентів», — відповіла Галина Шкляєва.

За її словами, наразі офіційно зафіксованих випадків порушення академічної доброчесності в академії немає.

Про необхідність розвивати культуру доброчесності в освітніх закладах говорить і директор департаменту освіти і науки Мирослав Костенко.

Він переконаний, що саме чесність, прозорість та відповідальність мають стати основою сучасної української освіти, адже від цього залежить не лише якість навчання, а й формування майбутнього суспільства.

І хоча слово «доброчесність» для багатьох досі звучить надто офіційно, учасники круглого столу переконані: саме з таких простих речей, як не списувати, не обманювати й не шукати «легких шляхів», починається довіра у суспільстві та майбутнє країни.

Під час візиту до Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії координаторка проєкту «Прозора професійна освіта» НАЗК Катерина Павлушенко передала директорці закладу Лесі Крупіній примірник одного з навчально-методичних видань Національного агентства з питань запобігання корупції, присвяченого темі доброчесності.

Під час неформального обговорення сторони запропонували запровадити в академії символічну освітню традицію: перед складанням іспитів студенти могли б торкатися або «терти» книгу як знак налаштування на чесне та успішне складання іспиту. Ініціативу подали як елемент формування культури доброчесності та відповідального ставлення до навчання.

У закладі зазначили, що ідею планують обговорити зі студентським самоврядуванням і викладачами, аби визначити формат можливого впровадження такої традиції.

Олег Булашев

Полтавські