Від назви кратеру на Венері до меморіальної дошки у Полтаві: на фасаді обсерваторії відкрили нове місце пам’яті Зінаїді Аксентьєвій

07 червня 2026 р. 14:04

07 червня 2026 р. 14:04

5 червня на фасаді Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики НАН України імені С. І. Суботіна урочисто відкрили меморіальну дошку третій директорці закладу Зінаїді Аксентьєвій, яка керувала науковою установою у 50-60 роках минулого століття і була видатною українською вченою-геофізиком, докторкою фізико-математичних наук, членкинею-кореспонденткою Академії наук, знаною фахівчинею у галузі прикладної гравіметрії.

Вшанування відбулося у межах низки цьогорічних заходів з відзначення 100-річчя з часу заснування обсерваторії. На урочистості завітав Ярослав Яцків — знаний у світі астроном, академік, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України. Пан Ярослав недарма став почесним гостем, адже у 1960-62 роках працював астрономом-спостерігачем Полтавської обсерваторії. До пам’ятного заходу долучилися співробітники обсерваторії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар , науковці, які особисто знали і співпрацювали із Зінаїдою Аксентьєвою, а також провідні вчені у галузях астрономії, сейсмології космічної геодинаміки та космічних досліджень із НАН України.

«Відкриття дошки — ще один крок на шляху увічнення пам’яті знакової науковиці», — відзначали учасники зібрання. У 1994 році Міжнародний Астрономічний союз ім’ям Зінаїди Аксентьєвої назвав кратер на планеті Венера. У 2006 році на Полтавському центральному міському цвинтарі встановлено пам’ятник на могилі: колишня співробітниця обсерваторії Валентина Сінческул об’єднала однодумців і за свої кошти та пожертви небайдужих облаштувала поховання. У 2020 році за ініціативи УІНП та згідно з Постановою Верховної Ради 120-річчя від дня народження видатної української астрономки як пам’ятна дата відзначалося на державному рівні. Аксентьєвій відведено одне з чільних місць у настінному календарі УІНП «Українські жінки ХХ століття», присвяченому видатним українкам, чиї ювілеї відзначалися у 2020 році і які у різний спосіб вплинули на становлення та розвиток України, її культури, освіти й науки. У 2024 році на пропозицію Олега Пустовгара розпорядженням ОВА провулок Гвардійський у Полтаві перейменовано на честь Зінаїди Аксентьєвої.

Ініціював створення нового місця пам’яті на честь Зінаїди Аксентьєвої колишній завідувач відділу вивчення обертання Землі обсерваторії Адам Гожий . Практичний поштовх для втілення ідеї надав Олег Пустовгар. «Моторчиком» втілення задуму став науковий працівник обсерваторії, астроном і геодезист Микола Тищук. Йому «підставили плече» колега Володимир Павлик та голова Полтавської обласної організації національної спілки художників Юрій Самойленко . Вони опрацювали погоджувальні документи для розгляду на засіданнях Полтавського міськвиконкому й міської комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. Подання про встановлення дошки направила адміністрація обсерваторії.

«Виготовлено дошку завдяки пожертвам теперішніх і деяких колишніх працівників обсерваторії. Висловлюю вдячність підприємцю Максиму Діденку , який займався обробкою каменю та різьбленням тексту й художниці Світлані Різник (Шарун) , котра гравіювала зображення Аксентьєвої за портретом полтавського художника і педагога Олександра Тарасенка . До речі, портрет Зінаїди Аксентьєвої виготовляли на приватне замовлення Адама Гожого » , — розповів Микола Тищук.

«Українська астрономічна наука зародилася не в УРСР, а у 1918 році у період гетьманату Павла Скоропадського. Саме тоді, на хвилі Перших визвольних змагань за незалежність у 20 ст. — Української революції 1917-21 рр. постало Астрономічне обчислювальне бюро. У 1921 році Україну окупувала більшовицька Росія. Одне з рішень більшовиків — ліквідація бюро. Українські астрономи протестують. Серед них і вчений Олександр Орлов. А вже у 1926 році цей український академік засновує Полтавську гравіметричну обсерваторію, зібравши колектив із талановитих фахівців. Роки директорування були вкрай тяжкими, бо припали на час утвердження в Україні окупаційного режиму СРСР, зокрема на період комуністичних сталінських репресій. Приміром, на початку 1930-х Олександр Якович потрапив під підозру Полтавського НКВС за доносом, що, мовляв, надмірно опікується астрономією. Зінаїда Аксентьєва продовжила справу Орлова. Завдяки їй Полтавська гравіметрична обсерваторія стала однією з провідних наукових установ світу. Показала себе не лише як науковець, але і як менеджер — при ній з’явилися нові астрономічні прилади, житлові будинки для співробітників, лабораторний корпус, павільйони, телескопи», — сказав у виступі на церемонії відкриття дошки Олег Пустовгар.

Представництво УІНП в Полтаві

Полтавські