«Амстор» знову в центрі дискусії: у Кременчуці обговорили пам’ятний знак і меморіальну локацію

16 червня 2026 р. 17:14

16 червня 2026 р. 17:14

Жваві дискусії не вплинули на голосування членів комісії.

Сьогодні у Кременчуці пройшло засідання комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків. Воно вийшло надто емоційним. Особливо гострими були дискусії щодо двох питань порядку денного:

- присвоєння зеленій зоні біля пам’ятника Тарасу Шевченку назви «Місце вшанування жертв ракетного удару по ТЦ «Амстор»;

- про увічнення пам’яті жертв ракетного удару по ТЦ «Амстор» шляхом встановлення пам’ятного знака по вул. Олександра Халаменюка.

Два питання, що об’єднали одну трагедію, викликали жваву хвилю обговорення та спротиву.

Зокрема, членкиня комісії Ганна Капустян поцікавилася, чому дерева на пам'ять про 22 загиблих мешканців Кременчука висаджені не біля зруйнованого торгового центру, а у сквері біля Дніпра.

Громадська діячка Валентина Трофименко виступала категорично проти надання цій локації певної назви. Вона зазначала, що територія знаходиться біля пам’ятника Тарасу Шевченку, куди приходять вшанувати його пам'ять, тож недоцільно формувати ще одне пам’ятне місце поряд, і підтримала зауваження Г. Капустян.

Далі пролунало інше запитання: яке відношення мають люди, які загинули внаслідок ракетного влучання в торговий центр, до Парку Слави, на території якого висаджені дерева.

«Яка їм слава? Кому слава? Чи слава рашистам, які розбомбили цей Амстор?» — запитувала В. Трофименко.

Відповідати на питання почав голова комісії, секретар міської ради Юрій Гриценко. Він зазначив, що надати зеленій зоні біля пам’ятника Тарасу Шевченку назву запропонувало комунальне підприємство «Благоустрій Кременчука», аби документально впорядкувати необхідність прибирання цієї території.

Тут знову виникли питання у Г. Капустян та В. Трофименко, які вказували на те, що лад на цій ділянці парку наводять і без надання їй назви. Тому активістки наголошували, що такої необхідності не існує.

«Чому ми кожному куточку надаємо назву?» — обурювалася В. Трофименко і вимагала, аби члени комісії не голосували за це питання.

Від громадської діячки також пролунало запитання, чому загиблих у ТЦ «Амстор» поховали на меморіалі Захисників і Захисниць на Свіштовському кладовищі — поряд із тими, хто загинув внаслідок бойових дій. Це питання залишилося без відповіді.

Водночас Ю. Гриценко зазначив, що дерева були висаджені у 2023 році за ініціативи однієї з торговельних мереж, яка розміщувалася у ТЦ «Амстор». Вона ж виконала благоустрій території. Тепер необхідно підтримувати наведений там лад.

Слово взяв і директор Кременчуцького краєзнавчого музею Артем Ряса, який вказав, що у Парку Слави розташована і Алея пам’яті, на якій встановлені портрети загиблих на війні з росією кременчужан. Тому висаджені дерева на згадку про загиблих у ТЦ «Амстор» є логічною складовою структури парку.

«Чому, власне, така назва — Парк Слави? Тому що ми про сьогоднішні події якраз у цьому парку кажемо. І просто одна зі сторінок цієї війни — це, власне, Амстор», — обґрунтував А. Ряса.

Лунала навіть пропозиція із зали про перейменування парку. Утім члени комісії зауважили, що його перейменували у 2014 році, враховуючи побажання учасників АТО.

Далі Г. Капустян намагалася дізнатися про подальшу долю території, яку займав торговий центр. На її думку, на засіданні варто було б заслухати власника цієї території.

Голова комісії зауважив, що це приватна територія, тому міська влада не може нею розпоряджатися. Відомо, що свого часу власник території заявив про бажання збудувати тут нове торговельне приміщення, але поряд встановити пам’ятний знак як нагадування про трагедію.

Член комісії Ігор Моісєєнко попросив показати проєкт цього знака. Однак, за словами Ю. Гриценка, кілька років тому він бачив лише ескіз, який поки не перейшов у стадію розробки.

Також на засіданні комісії показали пам’ятний знак, який планують встановити на вул. Олександра Халаменюка — місці, куди люди приносили квіти, іграшки та лампадки після ракетного обстрілу ТЦ «Амстор».

Як зазначив А. Ряса, це місце стало народним символом пам’яті про страшну трагедію. Саме тут проводять пам’ятні заходи у річницю загибелі людей — 27 червня. Тож цей знак, як вказав Ю. Гриценко, планують встановити до цієї дати.

Навів він і деталі майбутньої композиції з 22 балок — за кількістю загиблих. Їхня висота символізує вік кожної жертви, життєві шляхи, мрії та плани, які не здійснилися.

«Викривлена форма металу символізує силу ракетного удару та непоправність людських втрат, що назавжди змінили життя родин загиблих і всієї кременчуцької громади», — розповів голова комісії.

А. Ряса додав, що поряд встановлять 3D-табличку, яка розповість і про ракету, яка вдарила по торговому центру, і про жертв цієї трагедії.

І тут знову почалися дебати.

Г. Капустян вважала цей знак ганебним і просила вказати, хто саме погодив такий проєкт. Також вона просила назвати вартість пам’ятки.

Окрім цього, вкотре порушувалося питання подальшої долі території колишнього торгового центру. Учасникам дебатів вказали, що зараз не розглядається це питання, до нього повернуться саме тоді, коли обговорюватимуть безпосередньо ці плани.

І. Моісєєнко цікавився, чому до розробки проєкту пам’ятного знака не залучали відомих скульпторів.

Ю. Гриценко намагався відповідати на запитання серед гомону, що стояв у залі. За його словами, вартість проєкту разом із благоустроєм території становить близько 600 тис. грн.

Ця цифра викликала здивування у Г. Капустян, яка просила журналістів інформувати містян про те, на які потреби витрачаються сотні тисяч гривень платників податків. Зауважувала вона й на тому, що ця процедура не була прозорою, не проводилися відповідні обговорення, а рішення приймалося без участі громади.

На це голова комісії зауважив, що узгодження відбувалося з рідними тих, хто загинув у ТЦ «Амстор».

І вказав, що це пам’ятний знак, тому немає необхідності проводити тендерні процедури.

Щодо залучення скульпторів, то здебільшого вони вимагають за свою роботу мільйони гривень, які в бюджеті громади знайти нереально.

Як бачимо, зауважень та питань під час дискусії було багато. Утім обидва питання порядку денного члени комісії підтримали.

Утім залишився осад у людей, чиї рідні загинули в ТЦ «Амстор». Адже біль втрати, якого вони зазнали внаслідок війни Росії проти України, на нашу думку, є таким же страшним, як і в тих, хто втратив рідних під час виконання бойових завдань.

Нагадаємо, у Кременчуці готують заходи до річниці трагедії в ТЦ «Амстор» .

У Кременчуці встановлять пам’ятку жертвам ракетного удару по ТЦ «Амстор» .

Пам’ятний знак для загиблих з’явиться біля колишнього «Амстору» у Кременчуці .

Олена Синтюрина

Фото авторки та пресслужби міськвиконкому

Полтавські