Погляд крізь вітражі, «Сад» та незламність: у Кременчуці відкрили масштабні виставки, присвячені пам'яті та відродженню

18 червня 2026 р. 16:51

18 червня 2026 р. 16:51

У Кременчуці відкрився новий виставковий сезон про пам'ять та незламність.

У Кременчуцькій міській художній галереї розпочалося експонування нового, глибокого та емоційного виставкового сезону. Цього разу стіни галереї об’єднали одразу кілька унікальних експозицій, які пронизує спільна наскрізна тема — пам'ять про трагічне минуле, незламність духу та безперервне відродження української культури крізь покоління.

Едемський «Сад» та голоси Розстріляного відродження Зоряни Дашко

У великій залі галереї розгорнулася персональна виставка кременчуцької мисткині Зоряни Дашко під назвою «Сад». Її полотна сповнені особливого тепла та світла, нагадуючи первісний, гармонійний Едем.

«Я думаю, що в кожного із нас залишилася пам'ять едемського саду десь глибоко, тому що ви його впізнали, — поділилася авторка. — Всі ми намагаємося цього стану досягнути. Хоча нас тиснуть, руйнують, ми проходимо важкі випробування, але задача України — розквітнути і стати садом».

Під час урочистостей Зоряну Дашко нагородили грамотою за творчу самобутність та вагомий внесок у культуру міста. Проте сама художниця закликала присутніх змістити акценти з її постаті на тих, хто дав імпульс усій виставці:

«Я пропоную надати пошану і славу поетам Розстріляного відродження, завдяки яким духовність в Україні процвітає. Вони духовними скрепами входять у матерію наших сучасних митців і розгортаються у кожному по-своєму» .

Саме пані Зоряна виступила арткураторкою масштабної колективної виставки «Відродження в нащадках» (яка є продовженням минулорічного проєкту Кременчуцької міської картинної галереї імені Наталії Юзефович). Ця експозиція присвячена репресованим та знищеним радянським режимом українським митцям. Вона про живий зв'язок між поколіннями, про те, як у роботах сучасних авторів проростає та відроджується те, що колись намагалися жорстоко викорінити.

Нескорений Крюків на Дніпрі

Окремим вагомим пластом виставкового сезону став краєзнавчо-історичний проєкт «Нескорений Крюків на Дніпрі», підготовлений у взаємодії з історико-краєзнавчим музеєм Кременчуцької гімназії №7. Керівниця музею Тамара Вібла презентувала унікальну колекцію художніх конвертів та документів, випущених упереддень 22 червня, щоб увічнити пам’ять кременчуцьких підпільників.

«Бори, рівнини, плесо Дніпра — це все наша Крюківщина. У цих індивідуальних конвертах ми увічнили пам'ять трьох підпільних організацій, які під час нацистської навали шкодили ворогу і допомагали здобути перемогу» , — розповіла Тамара Вібла.

Експозиція відкриває трагічні та героїчні сторінки Крюкова через долі його захисників: тут згадується підпільна група, що діяла на Крюківському вагонобудівному заводі й була жорстоко знищена нацистами, а також довоєнна трагедія самого підприємства, де до 1937 року радянська влада розстріляла майже всіх учасників конференції 1934 року на чолі з директором Нестором Клочком. Поруч оживає історія іншої підпільної групи під керівництвом «Лейтенанта Дніпра» — конспіративного псевдоніма завуча залізничного училища Івана Харченка. Особливе місце відведено подвигу відважних розвідників, які зібрали зброю для звільнення села Білецьківка у листопаді 1943 року тощо.

Найбільш щемливим експонатом виставки став оригінал листа братів-кобзарів Миколи та Івана, випускників крюківського ФЗУ, написаний 18 червня 1941 року — всього за чотири дні до початку німецько-радянської війни. У листі хлопці пропонували матері зустрітися у Малій Кахнівці. Вони розминулися з матір'ю всього на пів години. Залишивши на згадку прив'язану хустинку, брати пішли на фронт, захищали Прибалтику і більше ніколи не повернулися додому. Тепер ці родинні листи стали основою філателістичної виставки.

Пам'ять про героїв сьогодення

Тема репресій та боротьби за українську ідентичність нерозривно пов'язана із сьогоденням.

Відкриття зали «Відродження в нащадках» розпочалося з щемливої хвилини мовчання за всіма, хто захищав і захищає Україну, та за тими, хто впродовж століть ставав жертвами утисків через свою проукраїнську діяльність. Особливої емоції заходу додало читання поезії: у залі звучали пронизливі вірші, зокрема Василя Стуса, які свого часу надихали кураторку проєкту Зоряну Дашко на створення її унікальних полотен. Сама експозиція стала масштабним графічним та живописним дослідженням творчості поетів Розстріляного Відродження.

Головна концепція проєкту базується на переконанні, що естафету Духу розстріляти неможливо — автори минулого продовжують жити, а їхнє слово несе світло крізь покоління. Спільно з кураторкою сучасні художники та графіки візуально осмислили й продовжили поетичний спадок Павла Тичини, Миколи Хвильового, Миколи Куліша, Володимира Свідзинського, Миколи Зерова, Михайля Семенка, Євгена Плужника та інших видатних діячів, перетворивши їхні безсмертні рядки на живі образи, кольори та форми.

У великій та малій залах галереї особливе місце відвели і під скульптури Михайла Романенка, який дивовижно попрацював із деревом. Його скульптури з коріння стали символом глибокого коріння, яке підняли з землі, але воно вистояло і знову відроджується.

Новий сезон у міській галереї — це не просто художня подія, а справжній меморіал нашої ідентичності, де крізь філателію, скульптуру, живопис та сучасний дизайн промовляє незламна душа Кременчука.

Виставка відкрита для відвідування з середи по неділю з 10:00 до 18:00 за адресою: Кременчук, вул. Михайла Коцюбинського, 4 по 9 липня 2026 року.

Валерія Макряшина

Фото Мирослави Ковальчук

Полтавські