«Гомін» у Кременчуці: про «прожектори» в залі, селфі на заправках та пісні, від яких мурашки по шкірі

21 червня 2026 р. 14:45

21 червня 2026 р. 14:45

Ексклюзивне інтерв’ю з артистами хору «Гомін».

Минулої п’ятниці Кременчук занурився в особливу, піднесену атмосферу — до нашого міста із великим концертом завітав відомий хор «Гомін». Сьогодні цей колектив є справжнім амбасадором української культури в межах нашої країни та за кордоном. Їхні виступи миттєво стають вірусними в соцмережах, збираючи мільйонні перегляди в TikTok та Instagram, а щирість виконання змушує плакати глядачів по всьому світу — від затишних українських залів до переповнених арен у США та Канаді.

Потужні голоси та автентична енергетика «Гомону» вже давно стали для багатьох символом єднання. Містяни із нетерпінням чекали на цю зустріч, адже живий спів артистів має дивовижну здатність повертати відчуття дому, дарувати розраду та вселяти надію у цей непростий час війни.

За лічені години до виходу на сцену, нам вдалося зазирнути за лаштунки.

В ексклюзивній розмові артистки та артисти колективу щиро поділилися тим, чим живе «Гомін» поза світлом софітів. Тож, про раптову раптову популярність, несподівані зустрічі на заправках, сльози іноземців, які не розуміють слів, але відчувають серцем, а також про курйозний випадок із «прожекторами», що трапився з ними днями раніше, — журналісти поспілкувалися з артистами хору Романом Якимовським та Марічкою Якимів.

— Рік тому ви вже співали у Кременчуці. Якби сьогодні потрібно було описати цей рік для хору "Гомін" однією піснею, що це була б за пісня і чому саме вона?

Марічка: Напевно, це «Червона рута». Через те, що ми завжди наприкінці кожного концерту співаємо її разом із глядачами. Щоразу від цього просто йдуть мурашки по тілу — наскільки люди під’єднуються, наскільки їм бракує української пісні і як сильно вони її люблять.

Роман: А у мене виникає асоціація з піснею «Цей сон». Бо все пролетіло надзвичайно швидко! Хоча рік, що минає, був для нас дуже цікавим, актуальним і ми провели його в активній праці.

— Яке місто або країна за останній рік здивували вас найбільше реакцією на ваше виконання?

Роман: Ну знаєте, тут важко визначити, хто більше, а хто менше, адже кожен концерт по-особливому є натхненним. Оскільки слухачі завжди тепло відгукуються на український спів... Більше того, ми мали турне Америкою та Канадою теж, і дуже часто бувало таке, що глядачі просто в сльозах слухали наш концерт. У час війни українська пісня десь підтримує, надихає і є розрадою для душ.

Марічка: Було дуже щемливо, коли люди за кордоном підходили після виступу і казали: «Дякуємо, що ви дали нам це відчуття рідного дому» ...

— У соцмережах ваші виступи часто стають вірусними. Чи бували випадки, коли вас упізнавали у найнесподіваніших місцях?

Марічка: Мене в магазині впізнавали (сміється)

Роман: А у мене був такий випадок: їхав із сином зі Львова додому і заїхав на заправку. Коли стояли в черзі, люди позаду кажуть: «Я аерепрошую, а це не ви випадково з хору "Гомін"?» . Я кажу: «Так, звичайно» . Вони попросили зробити фото. Син теж тоді був так приємно здивований, що нас упізнають навіть на АЗС.

— Яку пісню з репертуару ви порадили б послухати людині, яка ніколи не чула «Гомін», щоб вона одразу закохалася у вашу творчість і зрозуміла, чим ви живете сьогодні?

Марічка: Ми могли б сказати «Цей сон» (посміхається) .

Роман: Але насправді кожна українська пісня особлива й позитивна. Для кожної людини улюбленим стає щось своє. Тому ми просто бажаємо, щоб наш репертуар і наш чудовий хоровий колектив завжди надихали слухачів та весь український народ.

— Який глядач вам запам’ятався найбільше за останній час? Не конкретне місто чи велика сцена, а саме людина чи епізод у залі?

Марічка: О, це історія про «Вимкніть прожектор!». Це сталося буквально позавчора на першому концерті. У залі ввімкнули світло, ми тільки-но починаємо співати, як раптом якась жіночка на весь голос кричить: «Вимкніть прожектори!» . Нам усім стало так смішно! Але ми зібралися і продовжили співати, все пройшло нормально.

— Побажання нашим містянам!

Роман: Головне - миру всім, нам швидкої перемоги, миру, здоров’я та духовного процвітання. Нехай Бог береже нас і нашу Україну! Приходьте на наші концерти, на вас завжди чекають цікаві зустрічі. Усього найкращого!

Як це було: яскравий фоторепортаж із концерту хору «Гомін» у Кременчуці дивіться за посиланням .

Валерія Макряшина

Інтерв'ю брала Олена Ліпошко

Відео Мирослави Ковальчук

Полтавські