вологість:
тиск:
вітер:
Від головного центру дозвілля до руїн. Як Лубни...
Раніше тут лунав дитячий сміх, музика, шалені оплески та гучні розмови під час тренувань або розпису наречених. Зараз же ця будівля перетворюється на руїни а нам залишається історія та пам’ять про нього.
Будинок культури був побудований в 1967 році. Через те що на початку будівництва не врахували, що раніше на цьому місці було русло річки і не зробили геодезичної розвідки. За понад 50 років споруда присіла на 15 сантиметрів. Вперше будівлю визнали аварійною ще в 1997 році, але вона продовжувала працювати ще 10 років. В 2006 році Будинок Культури зачинили остаточно. В 2008 році були спроби демонтування, але далі вилучення вікон та плитки не дійшло. В 2013 році влада представила новий проєкт по реконструкції Будинку Культури. Планувалися підсилення конструкції та виведення будівлі з аварійного стану, але «Міськбудпроект» далі документів та обговорень знову ні до чого не привів. Найцікавіше сталося у 2018 році, коли Департамент будівництва Полтавської ОДА повідомив про проведення тендеру переможцем якого став ТОВ "Будівельна компанія "Інекобуд" із запитом на відновлення Будинку Культури за 88,56 млн гривень. В планах було збільшити глядацьку залу до 800 місць, утеплити і оздобити стіни, зберегти мозаїчне панно на фасаді та оновити сквер поблизу. Проте проєкт знову залишився тільки на папері а будівля продовжує руйнуватися на очах.
Будинок культури являється найцікавішою модерністською цікавинкою міста через мозаїки на своїх стінах. Авторами цих мозаїчних панно є подружжя Галини Зубченко та Григорія Пришедько разом з їхнім учнем у 1979-1980 роках. Ці художники також відомі через свої монументальні роботи в Києві: «Перемога» Інститут онкології, «Рух» спорткомплекс «Наука-спорт», «Тріумф кібернетики» Інститут кібернетики, та багато інших. Особливість їхніх робіт в матеріалах які вони використовують для створення мозаїк, до прикладу биті пляшки.
В Будинку культури працювало понад 20 гуртків для дорослих та дітей, реєстрації шлюбів, по вихідних були танці та проводились чудові концерти. В той час справжньою окрасою міста став ансамбль «Юність» під керівництвом Анатолія Царюка і за сім десятиліть виховав не одне покоління талановитих людей. Будівля була сповнена життям, енергією та купою життєвих історій. Місцеві згадують про лялькові вистави для дітей, циркову студію, випускні вальси поблизу і навіть передачі Олімпійського вогню.
Наразі будівля продовжує стояти в центрі міста потихеньку згасаючи. Через вибиті вікна будівля «гниє» всередині через вологу. Будівля ніяк не охороняється, тому це чудове місце для підлітків які шукають собі пригод і місце для своєї творчості у вигляді графіті. Мозаїка поступово осипається через відсутність догляду. Для місцевих досі загадка чи відновиться ця будівля хоч колись.
Джерело: zmist.pl.ua
Новини рубріки
У Кременчуці 28 вересня вранці тимчасово вимкнуть електроенергію: перелік районів
27 вересня 2026 р. 17:20
Чемпіонат Полтавської області 2026/2027: результати матчів шостого туру
27 вересня 2026 р. 17:20
Скільки коштує проживання у ліцеях Полтавщини: облрада затвердить тарифи на новий навчальний рік
27 вересня 2026 р. 17:02