вологість:
тиск:
вітер:
Повернувся додому «на щиті»: Кременчук віддав останню шану Захиснику Ігорю Стабронніку
Вічна пам'ять!
Сьогодні у Свято-Миколаївському соборі панувала глибока й тиха скорбота.
Містяни зібралися разом, щоб провести в останню путь свого земляка, захисника України Ігоря Миколайовича Стабронніка. До храму прийшло багато людей — рідні, близькі, друзі та бойові побратими тримали в руках квіти, згадуючи воїна, який віддав життя за мирне небо над ними. Майже два роки рідні жили з надією, адже захисник вважався безвісти зниклим, проте найгірші побоювання, на жаль, підтвердилися — Герой повернувся додому «на щиті»
Ігор народився 20 серпня 1973 року і все своє життя пов'язав із рідним Кременчуком. Тут він зростав, навчався спочатку у гімназії №18, а потім у професійно-технічному училищі №22. У цивільному житті чоловік обрав шлях приватного підприємництва, розбудовував власну справу та виховував дітей. Проте, коли країна опинилася в небезпеці, його життя різко змінилося — у 2023 році він був призваний на військову службу під час мобілізації.
На фронті досвідчений та мужній чоловік отримав звання сержанта і став командиром відділення. Разом із побратимами він тримав оборону на одному з найважчих напрямків. Як розповів офіцер відділення цивільно-військового співробітництва, лейтенант Віталій Іванчиков, свій останній бій сержант прийняв на Донеччині. Він загинув 27 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Берестки Бахмутського району.
«Сьогодні відбувається поховання Стабронніка Ігоря Миколайовича... Загинув, на жаль, 27 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання по захисту України, мужньо виконавши військовий обов'язок в районі населеного пункту Берестки Бахмутського району Донецької області. Слава Україні!» — зазначив офіцер.
Війна забирає найкращих, залишаючи невимовний біль у серцях тих, хто любив і чекав.
Ігор Стаброннік був розлучений, але залишався люблячим батьком. Тепер у глибокій скорботі за ним плачуть мати й батько, двоє синів та донька, яким доведеться вчитися жити далі без його підтримки.
Після панахиди траурна процесія вирушила до Свіштовського кладовища. Саме там, у Секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України, знайшов свій останній спочинок Ігор. Його ім'я назавжди вписане в історію боротьби за свободу Кременчука та всієї держави.
Світла пам'ять воїну!
Валерія Макряшина
Фото Мирослави Ковальчук
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Полтавщина — серед лідерів в Україні за реалізацією державної програми «Скринінг здоров’я 40+»
24 червня 2026 р. 15:00