Повернувся з-за кордону, щоб вдруге стати на за...

07 липня 2026 р. 10:17

07 липня 2026 р. 10:17

На Полтавщині провели в останню путь Сергія Ярину, який вважався зниклим безвісти понад два роки. Офіційне підтвердження про загибель воїна родина отримала за результатами ДНК-тесту в його день народження.

6 липня в Миргородській громаді попрощалися із захисником Сергієм Яриною — військовослужбовцем 81-ї окремої аеромобільної бригади.

Сергій Ярина народився 17 червня 1986 року в селі Бреусівка Полтавської області. У рідному селі він закінчив школу, згодом здобув фах тракториста-машиніста та водія категорії С у Кобеляцькому професійно-технічному училищі №43, а у 2004 році пройшов строкову службу в Житомирі в лавах зв’язківців. Поки не долучився до війська, Сергій трудився на олійниці, м'ясокомбінаті та сирзаводі. Головним сенсом його життя була сім'я: у 2007 році він одружився, а згодом у подружжя народилася донька.

Військовий шлях Сергія Ярини розпочався раніше: у 2015–2018 роках він брав участь в антитерористичній операції на сході України, за що отримав медаль «За службу державі».

Перед повномасштабної війни Сергій Ярина із родиною виїхав за кордон, але воїн прийняв рішення повернутися в Україну, щоб знову взяти до рук зброю. 21 травня 2024 року Сергій Ярина зник безвісти, виконуючи бойове завдання на Луганщині. Більше двох років рідні жили в невідомості. 17 червня 2026 року, коли захиснику мало виповнитися сорок, вони отримали офіційне підтвердження його загибелі. Особу загиблого ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи.

У пам'яті близьких,  друзів, однокласників та колег Сергій Ярина залишився надзвичайно світлою людиною. Його згадують як щирого, усміхненого, працьовитого та справедливого чоловіка, який ніколи не ховався від труднощів, завжди тримав слово і був готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував.

Вічна пам'ять Герою!

Згадаймо імена полеглих захисників з Полтавщини

Сергій Шевченко народився 11 травня 1971 року в Березоточі на Полтавщині. Після служби в армії чоловік  присвятив понад 30 років праці у радгоспі «Дружба». Колеги згадують його як відповідальну та працьовиту людину, яка завжди сумлінно виконувала свою справу. У вільний час він захоплювався риболовлею, книгами та історією. З початком повномасштабного вторгнення Сергій Шевченко став на захист України. Чоловік проходив службу на посаді стрільця-санітара штурмової роти. З 25 жовтня 2024 року воїн вважався безвісти зниклим. Після майже двох років невідомості рідні захисника отримали звістку, що Сергій Шевченко загинув, захищаючи незалежність України. Захисник назавжди залишиться в пам’яті як люблячий чоловік, турботливий батько і щасливий дідусь.

Віталій Садовниченко народився 18 січня 1999 року в місті Гребінка. Освіту здобував у Майорщинській спеціальній школі, згодом опанував професію механіка у Кременчуцькому професійно-технічному училищі. У 2020 році чоловік був призваний на строкову службу, після якої підписав контракт із ЗСУ, обравши шлях захисника. Віталій Садовниченко обіймав посаду навідника у складі десантно-штурмових підрозділів військової частини А0284. Життя солдата обірвалося 4 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Косиця Курської області. Від того часу Віталій Садовниченко вважався безвісти зниклим. Завдяки результатам ДНК, які надійшли нещодавно, загибель бійця підтвердилась. У захисника залишився батько.

• війна
• герої
• загинув герой
• ЗСУ
• новини Полтави
• новини полтавщини
• Полтава
• полтавська область
• прощання з воїном
• прощання на Полтавщині

Полтавські