вологість:
тиск:
вітер:
Понад 100 обстрілів та евакуація. Як полтавська...
08 липня 2026 р. 14:31
08 липня 2026 р. 14:31
Понад сто разів під ворожими обстрілами, евакуація під ключ від вивезення з-під вогню до пошуку хати в селі, та команда, яка на 80% має таких самих переселенців. Полтавський офіс гуманітарної місії «Проліска» з’явився у 2022 році як тиловий хаб, але його робота вже давно вийшла за межі звичайної роздачі допомоги.
Гуманітарна місія «Проліска» в Україні діє з 2014 року. Перші центри допомоги сформували в Луганській та Донецькій областях, згодом осередки гуманітарної місії з’явились в інших регіонах країни. Загалом в Україні функціонують тринадцять офісів Гуманітарної місії «Проліска».
Як закривають вибиті вікна самотнім літнім людям, чому покрокова юридична інструкція в перші хвилини після прильоту іноді рятує краще за будматеріали та як виглядає евакуація нового рівня разом із котами, собаками й навіть меблями, розповів представник місії у Полтаві Владислав Крят.
Алгоритм допомоги постраждалим від ворожої атаки
Оперативне реагування на обстріли та усунення їхніх наслідків є одним із основних напрямків роботи полтавського офісу. На місця руйнувань виїжджають різнопрофільні фахівці, найперше – психологи та консультанти у сфері захисту. Ментальна підтримка є пріоритетом у перші хвилини після обстрілу, адже людина перебуває у стані гострого стресу, її потрібно заспокоїти та зорієнтувати. Для цього всі співробітники «Проліски» пройшли навчання з першої психологічної допомоги. Психологи полтавського осередку надають безкоштовну підтримку всім, хто до них звертається, адже кожен тим чи іншим чином постраждав від війни.
Робота консультантів у сфері захисту починається безпосередньо на місцях прильотів. Оцінивши обстановку, вони надають інформаційну підтримку постраждалим. Людям, чиє майно пошкоджене або зруйноване, пояснюють алгоритм дій: до кого йти, куди і яку заяву писати, в які реєстри вносити дані.
Найбільше паперових труднощів виникає під час спроб отримати державні компенсації. Деякі квартири та будинки досі відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, особливо якщо власники отримали житло давно й свого часу не узаконили його за новими правилами. Коли майно не зареєстроване в базі, оформити компенсацію за руйнування неможливо, і для власників це стає шоком. Юридичні поради від фахівців місії допомагають розібратися з цим на місці. Покрокові інструкції в перші години після обстрілу часто виявляються для людей навіть важливішими, ніж фізична чи матеріальна допомога.
Оскільки передбачити масштаби руйнувань наперед неможливо, перші прибулі на місце оцінюють ситуацію та передають інформацію про кількість потрібних матеріалів складській групі. На місці дистриб’ютори «Проліски» видають постраждалим предмети для швидкого ремонту житла: OSB-плити, дошки, брезент, плівку, монтажну піну, шурупи, цвяхи, скотч. Також працює технічна команда, яка допомагає закривати пошкодження житла соціально вразливим категоріям населення, зокрема самотнім літнім людям чи багатодітним матерям.
Допомога ВПО: від евакуації до облаштування на новому місці
Окрім екстреного реагування на обстріли, полтавська «Проліска» займається евакуацією цивільного населення з прифронтових територій. Робота ведеться за запитами, і кожен випадок для команди – це індивідуальна історія.
Окремим напрямом є евакуація спеціальним медичним транспортом у супроводі медичного персоналу. Вона орієнтована на людей літнього віку, немобільних та маломобільних громадян, яких важко транспортувати в легковому автомобілі. Такі екіпажі безкоштовно перевозять пасажирів у безпечні регіони по всій Україні, забезпечуючи безперервний догляд у дорозі.
Нещодавно «Проліска» запровадила практику евакуації цивільних разом із їхнім майном. Для безкоштовного транспортування особистих речей задіюють великогабаритні вантажівки, а співробітники організації допомагають із завантаженням. Саму ж родину паралельно вивозить інший автомобіль. Такий крок є важливим для подальшої адаптації в тилу, адже виїзд із власними речами дає відчуття більшої захищеності й позбавляє необхідності наживати побут з нуля.
Якщо люди мають домашніх улюбленців, місія намагається допомогти кожній родині: котів чи собак саджають у переноски й перевозять разом із господарями. Щоб тварини менше стресували в дорозі, можна проконсультуватися з ветеринаром або дати їм заспокійливе. Якщо у людей залишається велика худоба, це питання вирішують індивідуально через координацію з іншими громадськими організаціями.
Подальший алгоритм підтримки в Полтаві, куди прибуває значна частина евакуйованих, залежить від обставин виїзду. Якщо евакуація проходила планово, переселенці зазвичай мають при собі впорядковані документи. У такому разі команда «Проліски» допомагає оформити довідку ВПО та зареєструватися на отримання виплат і цільової допомоги. Якщо людина втратила документи, співробітники місії допомагають їх відновити, надаючи повний соціальний супровід.
Щоб забезпечувати такий всебічний цикл порятунку від вивезення з-під вогню до адаптації в тилу, у полтавському офісі сформований штат спеціалістів. Спільно працюють психологи, соціальні працівники та консультанти у сфері захисту.
Важливим етапом після евакуації є пошук даху над головою, особливо коли йдеться про самотніх літніх та маломобільних людей. Геріатричні центри та заклади соцзахисту на Полтавщині наразі переповнені, тож влаштувати туди людину важко. Первинно таких переселенців на короткий час приймають модульні містечка чи гуртожитки, або ж тимчасово поміщають до лікарні, а далі місія спільно з місцевою владою шукає довготривалі варіанти.
Ситуація із житлом у Полтаві є важкою. Місця тимчасового проживання заповнені людьми, які оселилися там ще на початку повномасштабного вторгнення. Вільні місця є в регіоні, проте більшість переселенців прагнуть закріпитися саме в місті: літнім людям потрібен швидкий доступ до лікарень, а родинам із дітьми — садочки, школи та робочі місця.
У пошуках альтернативи кейс-менеджери полтавської «Проліски» виїжджають безпосередньо у громади області й шукають порожні приватні будинки в селах. Часто родичі померлих господарів не хочуть продавати житло, але готові здавати його в оренду чи безкоштовно пустити туди переселенців за оплату комунальних послуг та догляд за територією. Подібні запити надходять і від самих громад, які намагаються зберегти місцеві школи чи дитсадки, залучаючи нові родини.
Владислав розповів про один із нещодавніх випадків: у Лохвицькій громаді населений пункт надав родині будинок із фонду соціального житла і готовий передати його у власність, якщо люди там житимуть. У хаті створено хороші умови: є ванна й туалет, гаряча вода та газ, а як альтернатива – пічне опалення. На присадибній ділянці розміщена літня кухня. Відстань від села до міста невелика, діє нормальне транспортне сполучення. Команда завжди заздалегідь показує людям фотографії майбутнього житла, адже примусово нікого не селять.
Якщо знайдений будинок потребує ремонту, «Проліска» координує зусилля з громадською організацією «Десяте квітня». Вони в порядку черговості допомагають переселенцям із ремонтом, аби зробити простір комфортним для життя. Крім того, у межах кейс-менеджменту фахівці допомагають людям із працевлаштуванням та перекваліфікацією, орієнтують щодо ситуації на ринку праці.
Зараз у Полтаві все рідше осідають нові внутрішньо переміщені особи. Вони шукають собі місце в регіонах з кращою безпековою ситуацією, адже двічі втрачати нажите важко.
За лаштунками евакуації: понад 100 обстрілів та броньовані авто
Евакуація – це багатоетапний процес. Для його організації у полтавської «Проліски» налагоджена співпраця з державними органами та іншими громадськими організаціями. Логістика кожного виїзду прораховується до дрібниць. Спочатку фахівці оцінюють потреби, фізичний стан людей і безпекову ситуацію на маршруті. Якщо немає можливості безпечно евакуювати когось безпосередньо з оселі, «Проліска» звертається до Національної поліції чи військових, які вивозять постраждалих у безпечнішу точку, де їх забирає команда місії.
Найважливіший етап – це комунікація з кінцевою точкою маршруту. Команда має чітко знати, що евакуйовану людину дійсно чекають у громаді. Раніше траплялися випадки, коли людей привозили, але на місці виникали форс-мажори, і житло доводилося шукати в екстреному порядку посеред ночі. Сьогодні ці процеси повністю налагоджені, а команди діють чітко й злагоджено в будь-якій кризовій ситуації.
Про команду полтавської «Проліски»
Кожна евакуація має ризики. За час роботи співробітники місії понад 100 разів потрапляли під ворожі обстріли, тому безпеці приділяється максимальна увага. Команди виїжджають у броньованих автомобілях, забезпечені касками, важкими бронежилетами та сертифікованими аптечками. Фахівець із безпеки регулярно проводить для всього офісу тренінги з домедичної допомоги в умовах бойових дій, адже на місцях прильотів завжди існує ризик повторних ударів.
Полтавська «Проліска» піклується і про ментальне здоров’я своєї команди, оскільки її членам доводиться пропускати крізь себе безліч складних людських історій та чужого болю. Штатна команда супервізорів серед психологів організації регулярно проводить внутрішні сесії. Після важких поїздок чи психологічно складних рейсів кожен співробітник може звернутися до них, аби відновити свій моральний та психоемоційний стан.
«Є такі ситуації, коли ніхто тебе не зрозуміє, як та людина, яка це пережила. І наші співробітники з радістю надають допомогу, тому що розуміють, як це», – зазначає Владислав Крят.
Нерідко громадяни, які раніше отримували допомогу від місії, згодом стали її частиною. Близько 80% співробітників полтавського осередку є внутрішньо переміщеними особами. Фахівці, які самі мають досвід втрати дому та адаптації в іншому регіоні, краще розуміють психоемоційний стан людей, які щойно виїхали з прифронтових зон.
Що мотивує допомагати людям попри всі виклики
Владислав Крят зазначає, що головним стимулом у роботі для нього є результат діяльності організації. Водночас мотивація всередині колективу залишається різною: для частини співробітників робота в гуманітарній місії є простором для професійної реалізації та здобуття нових навичок, тоді як інші долучаються через усвідомлення суспільної необхідності такої допомоги.
«Тут всі звичайні люди. Тут суперменів немає. В кожного діти, в кожного сім’ї. Всі працюють. Кожен виконує свої обов’язки на своєму місці, якісно, кваліфіковано, вчасно. Всі з розумінням разом надають допомогу», – ділиться Владислав Крят.
Безпекова ситуація на Полтавщині дозволяє команді мати стабільний нормований графік, що дає змогу працівникам планувати вільний час. Проте робота місії не зупиняється повністю й у вихідні на локаціях обов'язково залишаються чергові екіпажі, готові оперативно зреагувати на надзвичайні ситуації чи нові виклики.
Робота місії триває, і її головним капіталом залишаються фахівці, які без жодного суперменства, але з повним розумінням справи надають підтримку тим, хто її потребує.
Джерело: zmist.pl.ua
