Космічні орбіти, тролейбусні лінії та шкільні кінотеатри: яким був день 9 липня у Кременчуці 60 років тому

09 липня 2026 р. 11:18

09 липня 2026 р. 11:18

Історична ретроспектива за матеріалами преси від суботи, 9 липня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у суботу, 9 липня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне суспільно-політичне видання міста. Її свіжий тогочасний номер вартістю всього 2 копійки зберіг для нас справжній дух епохи. Оригінальні репортажі, гучні цифри та побутові деталі доводять: Кременчук шістдесят років тому вирував колосальною енергією, масштабними проектами та щирими людськими історіями.

«Кроки п'ятирічки»: від космічних висот до рекордів кременчуцьких заводів

Перша шпальта «Кременчуцької зорі» зустрічає читачів новиною великого масштабу: 6 липня в СРСР успішно запущено важку наукову космічну станцію «Протон-3». Проте Кременчук не відстає від космічних темпів і звітує про власні земні перемоги під рубрикою «Успіх машинобудівників».

Водночас у спеціальному репортажі було підбито підсумки першого півріччя на Кременчуцькому заводі шляхових машин (Кредмаш). Мобілізувавши всі внутрішні резерви виробництва, колектив виконав план валового випуску продукції на 112,4%, а товарної — на 103,8%. Окрім перевиконання норм, завод продемонстрував зразкову фінансову дисципліну, заощадивши 26 587 карбованців із фонду заробітної плати. Водночас повідомлялося, що підприємство веде діяльну підготовку до роботи в нових умовах планування та економічного стимулювання.

Поруч із машинобудівниками про дострокові перемоги звітує і місцевий шкіряний завод. Директор підприємства І. Авраменко повідомив, що колектив успішно завершив піврічну програму, виготовивши понадпланової продукції на 25,1 тисячі карбованців та зекономивши 13,4 тонни цінної шкіряної сировини.

Мільйони цеглин для села та розподільчі пристрої для міського тролейбуса

Справжній виробничий фурор продемонстрував того часу Експериментальний завод вапняно-кремнеземистих конструкцій. Як зазначає у своїй замітці директор заводу І. Астін, підприємство у першому році п'ятирічки працює надзвичайно ритмічно. За перше півріччя план валової продукції тут виконано на 121,4%.

Завод видав 3 мільйони 671 тисячу штук надпланової нової силікатної цегли. Це дозволило кременчужанам значно раніше строку виконати замовлення для сільської місцевості: колгоспи і радгоспи Полтавської та Кіровоградської областей уже одержали з початку року 2 мільйони 685 тисяч штук якісної цегли для розбудови українського села.

Паралельно триває модернізація міської інфраструктури. Старший інженер-технолог М. Лебединський ділиться успіхом Ремонтно-експериментального заводу комунального обладнання. Це молоде підприємство лише за рік освоїло випуск унікальних хлораторів на замовлення Міністерства комунального господарства, а в другому кварталі повністю виконало складне замовлення для Кременчуцької тролейбусної підстанції, закладаючи надійний фундамент для майбутнього запуску міського електранспорту.

Ажурне сплетіння та приємні сюрпризи від трикотажної фабрики

У легкій промисловості міста були свої сенсації. Колектив Кременчуцької трикотажної фабрики взяв зобов'язання випустити цього року 5 мільйонів 660 тисяч штук жіночої та дитячої білизни, а також чоловічих тенісок із напівкапрону.

Начальник виробничо-технічного відділу фабрики Н. Перепелиця розповідає про приємний сюрприз для кременчужан: в'язальниці підприємства розпочали виробництво абсолютно нових полотен, зокрема так званого ажурного сплетіння. Перші партії літнього одягу з цього полегшеного матеріалу з'являться на прилавках магазинів уже в цьому сезоні.

Шкільний кінотеатр, шахи та підготовка до Дня рибалки

У розпал липневих днів міське життя Кременчука зосереджувалося не лише довкола заводських конвеєрів, а й у затишних стінах освітніх та культурних закладів. Особливий рух помітний у середній школі № 19, де під пильним керівництвом директора І. Манженка розгорнулася масштабна та по-справжньому самовіддана підготовка до нового навчального року. Класні кімнати й коридори вже світяться свіжою білизною, а тридцять старшокласників, об’єднавшись у дружну малярну бригаду, власноруч пофарбували всі меблі, парти та двері.

Справжньою гордістю оновленого закладу став унікальний географічний майданчик на пришкільному подвір'ї: прямо на ґрунті ентузіасти відтворили величезну рельєфну карту з чітко окресленими горами, річками, неозорими степами та глибокими морями для наочних уроків під відкритим небом. До того ж школа повністю готова до майбутніх зимових холодів — у закроми котельні вже завезено 180 тонн відбірного вугілля, а шкільні майстерні поповнилися чотирма новенькими верстатами. Найбільшим сюрпризом для дітлахів стане власний кінотеатр, облаштований прямо в актовій залі, де будівельники спорудили апаратну кімнату та продумали надійне затемнення вікон для денних сеансів.

Паралельно суботній випуск газети нагадує кременчужанам про наближення великого свята — Дня рибалки, публікуючи на своїх сторінках велике тематичне фото на честь самовідданих трударів моря та рибної промисловості.

Атмосферу безтурботних літніх канікул яскраво передає і світлина фотокореспондента Г. Куляби, який зафіксував запеклий шаховий поєдинок серед вихованців піонерського табору в селищі Молодіжному, де діти щодня ходять у походи та змагаються на свіжому повітрі.

Для дорослої аудиторії епіцентром дозвілля залишається Клуб будівельників. Місцевий хор, який налічує 65 талановитих кременчужан, очолює неймовірний ентузіаст Степан Зіновійович Кузьменко — людина, яка не лише майстерно керує колективом, а й сама чудово співає та акомпанує на баяні.

А на спортивних аренах міста вирують свої пристрасті: футбольний матч класу «Б» на стадіоні «Дніпро» між місцевими улюбленцями та гостями з Кіровограда тримав уболівальників у напрузі до останньої хвилини, проте фінальний свисток зафіксував бойову нічию з рахунком 1:1, залишивши авторами єдиного домашнього гола точний удар Семенова.

Окремим культурним феноменом тогочасного Кременчука був кінематограф, а репертуар кінотеатрів від 9 липня відображає дивовижний баланс між серйозною радянською драмою, іноземною екзотикою та легкою розважальною комедією. Центральне місце на шпальтах видання займає детальний аналіз фільму «Совість» від кіностудії «Мосфільм». Для тих, хто прагнув чистої романтики та закордонних пригод, той самий кінотеатр «Більшовик» пропонував двосерійну стрічку «Дівчина з джунглів», яка демонструвалася в малому залі. Подібні фільми ставали для тогочасного радянського глядача справжнім вікном у далекі екзотичні світи, приваблюючи красивими краєвидами та динамічним сюжетом. Тим часом кінотеатр «Дніпро» робив ставку на інший закордонний хіт — драматичну стрічку «Останній місяць осені», яка збирала повні зали на вечірніх сеансах.

Також у розпал літнього сезону містян запрошували на показ фільму у Літньому театрі Придніпровського парку. Саме там просто неба демонструвався фільм «Операція И та інші пригоди Шурика», який вийшов на екрани роком раніше, але влітку 1966 року все ще переживав пік своєї популярності.

Архівні сторінки «Кременчуцької зорі» від 9 липня 1966 року залишаються унікальним документом своєї епохи. Вони зафіксували повсякденний ритм Кременчука в усій його строкатості — від масштабних звітів промислових гігантів та підготовки шкільних класів до шахових партій у дитячих таборах, футбольних нічиїх на міському стадіоні та вечірніх аншлагів у літніх кінотеатрах. Саме з таких дрібних, але живих деталей і складається справжня, невигадана історія нашого міста.

Із Кременчука до Києва літаком: яким був день 7 липня у Кременчуці 60 років тому

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські