Велика механізація, весільний дефіцит та футбольний тріумф залізничників: яким був день 14 липня у Кременчуці 60 років тому

14 липня 2026 р. 11:52

14 липня 2026 р. 11:52

Історична ретроспектива за матеріалами преси від четверга, 14 липня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у четвер, 14 липня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання міста. Її свіжий тогочасний номер вартістю всього 2 копійки зберіг для нас дух епохи. Оригінальні репортажі, гучні цифри та побутові деталі доводять: Кременчук шістдесят років тому так само вирував колосальною енергією, масштабними проєктами та щирими людськими історіями.

Індустріальний Кременчук розгортає масштабну технічну допомогу селу

Матеріали свіжого номера наочно демонструють промислову потужність міста та його ключову роль у модернізації аграрного сектору району. Як повідомив у спеціальному інтерв'ю заступник головного інженера Автомобільного заводу Борис Михайлович Минаєв, гігант вітчизняного машинобудування проводить повну механізацію тваринницьких ферм у дев'яти навколишніх колгоспах. Прямо на заводських майданчиках конструюють та збирають потужні транспортери, підвісні дороги та унікальні машини для автоматичного прибирання гною і роздачі кормів. Ця технічна модернізація охопила вже 17 великих тваринницьких приміщень, де паралельно проклали внутрішню мережу водопостачання загальною довжиною понад 7 кілометрів.

На підтвердження цих масштабів газета публікує знімок фотокореспондента К. Крючевського з ливарного цеху № 3, де зафіксовано заступника начальника цеху Д. П. Недяка, старшого службовця механіка Л. І. Лазаренка та молодого робітника А. П. Панасенка під час підготовки чергової партії обладнання.

Свій внесок роблять і деревообробники: заступник директора Кременчуцького деревообробного комбінату І. Мельничук звітує, що лише за перше півріччя підприємство передало підшефним колгоспам два відремонтовані автомобілі «ГАЗ-51», велику партію дефіцитних запчастин на 250 карбованців, циркулярний верстат, пилорами та значну кількість будівельних лісоматеріалів на загальну суму 1822 карбованці.

Жіноче вбрання за 17 тисяч карбованців та дефіцит у Будинку торгівлі

Легка промисловість міста демонструє значні виробничі здобутки, але водночас стикається з організаційними проблемами на місцях. Текстильниця Т. Турська повідомляє про великий успіх колективу місцевої швейної фабрики, який повністю завершив виробничу програму червня та всього першого півріччя. На замовлення торговельних організацій Полтавщини фабрика відвантажила велику партію недорогого літнього жіночого та дитячого одягу на колосальну суму 17... тисяч карбованців, а найкращих результатів у соціалістичному змаганні досягли цехові дільниці під керівництвом майстрів Н. Стадниченко та Л. Кошмана.

Проте реалізувати виготовлену продукцію у самому Кременчуці виявляється непросто, про що свідчить гострий лист читача І. Чорнобривця у постійній рубриці «Рядки з листів читачів».

Автор розповідає історію молодої пари, яка після подачі заяви до РАГСу завітала до спеціалізованого салону для молодят у Будинку торгівлі, щоб придбати шлюбне вбрання. З'ясувалося, що красиві сукні та костюми виставлені на вітринах виключно як виставкові зразки «для показу», а для безпосередньої купівлі одягу продавці просто відправляють кременчужан в інші магазини міста.

«Подивитися можете, а щоб купити — йдіть далі» , — обурюється дописувач, викриваючи серйозні недоліки міської роздрібної торгівлі.

Нові технології на полях

Сільське господарство Кременчуччини активно переходить на штучне зрошення, рятуючи літній врожай від спеки. Агроном-овочівник Кременчуцького районного виробничого управління А. Бурлака детально аналізує ситуацію в колгоспі, де тривалий час збирали вкрай низькі врожаї овочів через хронічний брак вологи (лише 70 центнерів помідорів та 90 центнерів капусти з гектара). Ситуацію врятували шефи з Кременчуцького заводу шляхових машин, які оперативно зібрали та змонтували безпосередньо на колгоспних плантаціях автоматизовану поливну установку «ДДН-45». Результати виявилися блискучими: зараз колгоспники збирають по 169 центнерів помідорів та по 200 центнерів капусти з кожного круга, а господарство вже встигло достроково продати державі перші 6 тонн добірних ранніх овочів.

Побутові скарги містян

Шпальти газети традиційно стають майданчиком для гострої критики комунальних служб міста.

Житель Крюкова В. Демиденко звертається до міської влади через повну відсутність нічного вуличного освітлення. За його словами, з настанням сутінків повністю занурюється в темряву вулиця Республіканська, особливо на ділянці біля музею А. С. Макаренка, а також весь прилеглий провулок навпроти закладу.

«І до цього нікому немає діла », — підсумовує автор. Інший дописувач, М. Кай, описує хаос на автобусних зупинках міста. Намагаючись провідати хвору матір у лікарні разом із дев’ятирічною донькою, він зіткнувся з тим, що водії рейсових автобусів ігнорують правила зупинки біля взуттєвого магазину і гальмують аж біля пошти, змушуючи пасажирів бігти наввипередки.

Ба більше, на центральній площі Перемоги посадка у транспорт взагалі йде без жодної черги — все вирішує фізична сила: «В автобус сідає першим той, хто сильніший».

Цю тему продовжують мешканці приміського селища Комсомольськ (А. Левченко, Е. Кияшко, П. Кузьменко, Л. Животовська та Ш. Гарагуля), які вимагають від тресту «Кременчукрудбуд» негайно обладнати криту автобусну зупинку для маршруту № 10 на перетині доріг Комсомольськ — Потоки, де людям доводиться годинами стояти під дощем та відкритим небом.

Поруч публікується лист пенсіонера І. Фукса, який критикує благоустрій житломістечка автозаводу: попри наявність шкіл, стадіону та Палацу культури, місцевий магазин № 99 працює вкрай слабо — там регулярно відсутній свіжий хліб, житнього ніколи не буває, а продаж газованої води взагалі не організовано. На противагу критиці, газета публікує зворушливу подяку від Н. Гайдамака на адресу хірурга Першої міської лікарні І. Є. Пономаренка та медичних сестер А. Гергель, В. Кубишкіної, В. Величко та М. Мишко, які своєю майстерністю врятували йому життя під час складної операції.

Зелена оаза та 30 років біля верстата на Вагонзаводі

Попри комунальні негаразди, газета знаходить місце для позитивних прикладів самоорганізації кременчужан та історій про видатних робітників.

Мешканці будинку в центрі міста (Б. Чернов та М. Новикова) розповіли, як власними силами перетворили колишній пустир, завалений битою цеглою та бур'янами, на затишне багатоповерхове подвір'я. Вони самотужками висадили дерева, розбили розкішні квітники, встановили лавки для відпочинку та завели домовиий фотоальбом, де фіксують свята та дитячі концерти. Тут виросла талановита молодь: сини пенсіонера Василя Чорнобая навчаються в Одеському технологічному інституті та вже працюють інженерами; Олена Резніченко навчається в залізничному технікумі, Зоя Мордухович поєднує роботу на трикотажній фабриці з навчанням у технікумі, Ірина Удінцова працює в поліклініці, а випускники Микола Скринський та Юрій Мичковський вступили до престижних медичних та технічних вишів Києва і Москви.

Футбольний тріумф «Авангарду» та американські пристрасті на екранах

Спортивне життя Кременчука цього четверга відзначилося великою футбольною перемогою на обласному рівні. Спортивний оглядач В. Юшко у репортажі «Переконлива перемога» розповідає про запеклий матч на першість області, що відбувся на місцевому стадіоні «Авангард». Господарі поля — футболісти-спортсмени Кременчуцького вагонобудівного заводу — приймали грізного суперника, команду «Промінь» з обласного центру. Гра проходила за повної та абсолютної переваги кременчуцьких авангардівців і завершилася впевненим розгромом полтавців з рахунком 3:1.

Для тих, хто прагнув культурного відпочинку після робочого дня, міські кінотеатри підготували насичену та різнопланову програму сеансів. Кінотеатр «Більшовик» (Великий зал) пропонує глядачам легкий художній кіноальманах «Літні розповіді», який змінює головний хіт тижня — американська психологічна драма «Кохання під в'язами» за п'єсою Юджина О'Ніла. Кінотеатр «Більшовик» (Малий зал) зробив ставку на комедію «Півень», а кінотеатр «Дніпро» запрошує на масштабний перегляд драми «Здрастуй, це я!».

Архівні сторінки газети «Кременчуцька зоря»,від 14 липня 1966 року залишаються унікальним документом своєї епохи. Вони зафіксували повсякденний ритм Кременчука в усій його строкатості — від масштабних звітів промислових гігантів та підготовки шкільних класів до шахових партій у дитячих таборах, футбольних нічиїх на міському стадіоні та вечірніх аншлагів у літніх кінотеатрах. Саме з таких дрібних, але живих деталей і складається справжня, невигадана історія нашого міста.

Із Кременчука до Києва літаком: яким був день 7 липня у Кременчуці 60 років тому

Космічні орбіти, тролейбусні лінії та шкільні кінотеатри: яким був день 9 липня у Кременчуці 60 років тому

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські