«Космос-125» над Кременчуком, порятунок магазину у Крюкові та зустріч через 27 років: яким був день 23 липня 1966 року

23 липня 2026 р. 11:39

23 липня 2026 р. 11:39

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 23 липня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у суботу, 23 липня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання міста. Її свіжий тогочасний номер вартістю всього 2 копійки зберіг для нас справжній дух епохи. Оригінальні репортажі, гучні цифри та побутові деталі доводять: Кременчук шістдесят років тому так само вирував енергією, проєктами та людськими історіями.

Будівельний та промисловий ритм міста

Суботній номер газети відкривається новинами з орбіти та місцевих майданчиків під загальним заголовком «Кроки п’ятирічки».

Напередодні, 20 липня, було запущено черговий штучний супутник «Космос-125». Проте значно ближчими для городян були новини з будівельних майданчиків Кременчука. На вулиці 40-річчя Жовтня комплексна бригада В. Чередника зводила новий 64-квартирний будинок, змагаючись за перевиконання норм напередодні Дня будівельника. Одночасно у 78-му кварталі житлового містечка автозаводу трест «Кременчукпромжитлобуд» та домобудівний комбінат № 3 споруджували 72-квартирний будинок, де бригади теслярів А. А. Болотнього та І. Ф. Ковнера виконували змінні завдання на 145–150%.

У промисловому секторі також панував рух раціоналізації та модернізації. На монтажно-заготівельному заводі тресту «Сантехмонтаж-60» завдяки ініціативі головного інженера Б. М'якоти освоїли нову технологію зварювання порошковим дротом, що дозволило підвищити продуктивність праці на 30%. Локомотивне депо звітувало про заощадження 500 карбованців завдяки пропозиціям майстрів, а директор шкірзаводу І. Авраменко ділився планами на майбутнє: після успішного виконання плану першого півріччя на підприємстві готувалися реконструювати котельню та закласти новий дитячий комбінат на 140 місць.

Долі людей: порятунок у Крюкові та зустріч через 27 років

На сторінках часопису зафіксовані не лише сухі виробничі показники, а й живі людські вчинки. Під рубрикою «Пригоди» розповідається про сміливий вчинок робітника комбінату нерудних будматеріалів Бориса Сороколата. Побачивши пожежу на трансформаторній вишці по вулиці Кіровоградській у Крюкові, він самотужнно піднявся туди і сухою палицею збив запобіжники, врятувавши розташований поруч магазин № 60. Сам рятівник через вогонь був змушений стрибати з висоти і зламав ногу, проте вберіг державне майно.

Інша історія опублікована під заголовком «Зустріч через 27 років». Кременчужанка Парасковія Опанасівна Терещенко втратила зв'язок зі своїми онуками Анатолієм, Олександром та Тамарою Бойко ще в роки Другої світової війни. Після публікації її листа в газеті рідні нарешті відшукалися: онуки вже дорослими людьми проживали в Дніпропетровській області та на Донбасі.

Днями Анатолій Степанович разом зі своїми дітьми приїхав у гості до своєї 84-річної бабусі.

Будні міської торгівлі та сфери послуг

Значна частина суботнього випуску присвячена повсякденному побуту городян та роботі сфери обслуговування.

Газета знайомить читачів із шанованими працівниками торгівлі. Серед них — Марія Кононівна Верченко, яка понад тридцять років працювала у магазині № 5, здобувши велику повагу серед мешканців свого району за тактовність і професіоналізм. Також відзначають Ольгу Іванівну Наріжну, завідувачку їдальні № 5 при деревообробному комбінаті, яку за сумлінну працю нещодавно було нагороджено орденом «Знак Пошани».

Поряд із цим у місті відкривалися дитячі куточки. На вулиці Леніна, 104, за активної допомоги робітників ремонтно-механічного цеху автозаводу та місцевого домоуправління, обладнали новий піонерський форпост імені Павлика Морозова, де діти району отримали свій простір для ігор та занять.

Спортивне життя

Літо 1966 року в Кременчуці було насичене спортивними подіями. На стадіонах та спортивних майданчиках вирували змагання. У Хоролі баскетболісти кременчуцького товариства «Спартак» здобули звання чемпіонів області серед чоловічих команд. У Львові на першості ради товариства «Авангард» легкоатлети кременчуцького автозаводу встановили кілька міських рекордів. Конструктор Ірина Сучкова пробігла дистанцію 800 метрів за 2 хвилини 16,9 секунди, а терміст Леонід Матяш подолав 10 тисяч метрів за 32 хвилини 45 секунд, покращивши попереднє досягнення міста одразу на 45 секунд. У той самий час у Будинку торгівлі тривав напружений шаховий турнір, який об'єднав 14 місцевих аматорів.

Для тих, хто планував свій недільний відпочинок за містом, залізниця повідомляла про призначення додаткового поїзда № 610-в до популярного дачного селища Потоки, який відходив від станції Кременчук о 9:20 ранку.

Вечірнє дозвілля городян традиційно належало кінематографу. Кінотеатр «Більшовик» запрошував на перегляд нових стрічок «Тайговий десант», психологічного детективу «Чуже ім'я» та пригодницького фільму «Тобаго змінює курс». У кінотеатрі «Дніпро» транслювали картину «Сторінки минулого», а на Літній естраді Придніпровського парку о 21:30 демонстрували стрічку «Морський кіт».

Архівні сторінки «Кременчуцької зорі» залишаються унікальним документом своєї епохи. Вони зафіксували повсякденний ритм Кременчука в усій його строкатості — від запусків супутників та промислових звітів до особистих драм, спортивних перемог та спокійних недільних вечорів під літнім небом. Саме з таких простих деталей складається історія нашого міста.

Із Кременчука до Києва літаком: як

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Велика механізація, весільний дефіцит та футбольний тріумф залізничників: яким був день 14 липня у Кременчуці 60 років тому

«Золота рибка» на тротуарі, черги за піаніно та екологічний патруль: яким був Кременчук 16 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські