Полтавка отримала на картку понад 7 млн грн: податкова через суд стягнула з неї 1,7 млн грн податків та штрафів

26 липня 2026 р. 09:15

26 липня 2026 р. 09:15

У 2023 році жінка отримала на свої банківські рахунки понад 7 мільйонів гривень через P2P-перекази, проте не задекларувала ці доходи. Під час розгляду справи у суді першої інстанції були виявлені процедурні порушення з боку податківців, проте апеляція стала на бік держави.

Як повідомила пресслужба Головного управління ДПС у Полтавській області, підставою для перевірки стала інформація від Національного банку України. З’ясувалося, що протягом 2023 року жителька Полтави регулярно отримувала перекази з картки на картку від інших фізичних осіб на свої рахунки у різних банках. Загальна сума таких надходжень склала 7 057 174 гривень.

Оскільки жінка не подала декларацію про майновий стан і доходи, податкова служба провела документальну позапланову невиїзну перевірку. Контролюючий орган дійшов висновку: регулярне поповнення рахунків різними особами у значних обсягах без документального пояснення походження коштів є оподатковуваним доходом.

У результаті полтавці нарахували 18% податку на доходи фізичних осіб (1,27 млн грн), 1,5% військового збору (105 тис. грн) та штрафні санкції. Загальна сума боргу перед державою склала 1 728 646 гривень.

Розгляд справи в суді: розкриті конверти та питання до доказів

Не погодившись із нарахованими боргами, полтавка звернулася до суду. У березні 2026 року Полтавський окружний адміністративний суд скасував усі податкові повідомлення-рішення. Під час засідань суд встановив низку процедурних порушень з боку контролюючого органу:

• Суд використав сервіс web.archive.org, щоб перевірити, чи публікувала податкова на своєму сайті наказ про уповноважених осіб. З’ясувалося, що документа там не було. Представники податкової заявляли клопотання про те, що цей сервіс є неналежним доказом, оскільки копіює сторінки вибірково.
• Допитана як свідок працівниця податкової повідомила, що робила офіційну копію запиту для адвоката позивачки не з паперового оригіналу, а зі сканованої копії з внутрішньої системи документообігу.
• Конверт із вимогою, який повернувся з пошти неврученим, працівники податкової розкрили самостійно (за їхніми словами, «для збереження оригіналу»). Через це суд не зміг достеменно встановити, чи містив документ гербову печатку на момент його відправлення, чи вона була проставлена пізніше.
• Представниця податкової стверджувала в суді, що відповідь адвокату надсилали виключно електронною поштою. Проте керівник обласної ДПС на вимогу суду письмово підтвердив, що листи відправляли звичайною поштою. Після цього представниця визнала свої попередні свідчення помилковими.

Фінал в апеляції: походження коштів необхідно пояснювати

Попри рішення суду першої інстанції, податкова подала апеляційну скаргу.

7 липня 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд у Харкові переглянув справу і повністю скасував попереднє рішення. Апеляція зазначила, що процедурні недоліки з боку контролюючого органу не звільняють особу від сплати податків, якщо нею отримано 7 мільйонів гривень без документального підтвердження їхнього походження.

Суд також відхилив аргументи про те, що полтавка не отримувала листів: податкова надсилала їх за офіційною адресою реєстрації платника. Відповідальність за своєчасне отримання поштової кореспонденції лежить на самому платнику.

Оскільки ані до податкової, ані до суду позивачка так і не надала жодного документа, який би підтверджував непідприємницький характер отриманих коштів, стягнення до бюджету 1,7 млн грн залишили чинним.

Іван ШЕВЧЕНКО , «Полтавщина»

Полтавські