вологість:
тиск:
вітер:
Бузковий гай під Полтавою планують відновити пі...
До 15 серпня мають розробити законний механізм відновлення Бузкового гаю в Диканьці. Нині територія, де колись росли різні види бузку, заросла чагарниками, однак проводити розчищення заважає її заповідний статус.
Бузковий гай площею два гектари заклали на початку XIX століття в кар'єрі цегельного заводу графа Віктора Кочубея. Із 1994 року територія входить до заповідної зони РЛП «Диканський». Про плани відновити Бузковий гай, 27 липня повідомили в Полтавській обласній військовій адміністрації.
Сьогодні більшу частину гаю займають акація, клен, бузина та чагарники, які витіснили бузок. Водночас закон забороняє проводити в заповідній зоні санітарні рубки, розчищення та інші господарські роботи.
У Департаменті екології та природних ресурсів Полтавської ОВА повідомили, що вже розробили нову редакцію проєкту організації території парку. Вона передбачає зміну статусу Бузкового гаю із заповідної зони на зону регульованої рекреації. Це дозволить провести необхідне розчищення та висадити нові кущі бузку, однак документ поки не затверджений.
За підсумками наради Олег Мізік доручив Департаменту екології спільно з юристами до 15 серпня підготувати дорожню карту із законним механізмом реалізації проєкту відновлення Бузкового гаю та визначити чіткі строки виконання робіт.
Нагадаємо, що створений понад 200 років тому заради порятунку хворої доньки графа Кочубея, Бузковий гай у Диканьці тривалий час був туристичною цікавинкою Полтавщини з фестивалями, частуваннями і крафтовими ярмарками. Але сьогодні ботанічна пам’ятка перебуває в занедбаному стані, а через суворий заповідний статус і загрозу виродження сортів бузку колишнє квітуче диво ризикує залишитися лише в спогадах та на старих фотокартках туристів.
Історія Бузкового гаю розпочинається в 1822 році, він був закладений у кар'єрі глибиною до 5 метрів, з якого брали глину для цегельного заводу Віктора Кочубея. За легендою , рід Кочубеїв страждав від туберкульозу, і лікар порадив графу Віктору посадити для його невиліковно хворої дочки Ганни бузковий гай, щоб його повітря хоч трохи продовжило її життя. Тоді близько сорока сортів бузку привезли з різних куточків Європи. Коли гай зацвів, він мав чудовий вигляд, і здавалося, що дочка почала одужувати, але хвороба була сильнішою.
Протягом багатьох років сюди щовесни з'їжджалися тисячі туристів заради масштабного фестивалю «Пісні Бузкового гаю». Унікальністю фестивалю були поєдняння гарних краєвидів, культури та історичної спадщини. Гостей пригощали традиційними полтавськими смаколиками: галушками, варениками, пампушками, духмяним шашликом, крафтовими сирами, солодощами та медовухою. Майстри презентували унікальні вироби ручної роботи, розпочинаючи від традиційних вишивок, ляльок-мотанок, закінчуючи до прикрас і глиняного посуду.
Джерело: zmist.pl.ua
Новини рубріки
Працюють заради життя: у Кременчуці нагородили медиків, до професійного свята
27 липня 2026 р. 12:57