Авто за 30 копійок, занедбаний дніпровський пляж та піаніно в розстрочку: яким був Кременчук 28 липня 1966 року

28 липня 2026 р. 12:15

28 липня 2026 р. 12:15

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 28 липня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у четвер, 28 липня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання міста. Її свіжий тогочасний номер вартістю всього 2 копійки зберіг для нас справжній дух епохи. Оригінальні репортажі, гучні цифри та побутові деталі доводять: Кременчук шістдесят років тому так само вирував колосальною енергією, масштабними проєктами та щирими людськими історіями.

Побутові проблеми літа: занедбаний пляж та задуха в кіно

Літня спека вивела на перший план питання міського відпочинку, проте не всі куточки міста виявилися до цього готовими. Під рубрикою «На теми дня» газета публікує критичний матеріал Р. Сатановської «Пляж не обладнано». Тисячі кременчужан щодня збиралися біля Дніпра в районі трикотажної фабрики, але облаштування території залишало бажати кращого: пляж був примітивним, без жодного сміттєвого бака, через що папір та банки валялися просто під ногами. Крім того, відпочивальники не могли купити навіть мінеральної чи газованої води, адже на місці не працювало жодного кіоску чи ларк.

Не менш емоційним став відгук пенсіонерки Р. Чернової під заголовком «В кінотеатр прийшла дитина». Вона обурилася тим, що вихователька дитячого садка № 8 привела малюків у кінотеатр «Більшовик» на серйозний, глибоко психологічний дорослий фільм «Чуже ім'я».

Як результат, понад дві години діти нудьгували та потерпали від задухи у залі, замість того щоб відпочивати в міському парку чи дивитися спеціальні дитячі мультфільми.

Культурне життя: 60-річчя артистки та затісна бібліотека

Світлішою новиною стало наближення ювілею однієї з найактивніших учасниць самодіяльного народного театру клубу імені Котлова — Ольги Іванівни Гукової. Дописувачі С. Ярославський та В. Каргін тепло розповідають про її багаторічний творчий шлях і щиро вітають актрису з 60-річчям, яке місто відзначатиме 30 липня 1966 року.

Водночас мешканка О. Лисенко порушує у пресі проблему третьої міської бібліотеки, яка стала справжнім осередком культури на житломасиві автозаводу та обслуговувала 1760 читачів.

Попри активну роботу працівників О. П. Бабко, І. О. Горбань і Т. І. Скляр, закладу катастрофічно не вистачало місця. Бібліотека тулилася в невеликій темній кімнаті, де не було навіть столів для читального залу. Щоб виходити зі скрутного становища, книголюбам доводилося домовлятися з комендантами гуртожитків автозаводу та тресту «Кременчукнафтохімбуд» для проведення масових заходів у їхніх приміщеннях.

Фортуна для містян та суворі судові будні

Четверговий номер приніс звістку про неймовірну вдачу кременчужан у грошово-речовій лотереї. Інспектор центральної ощадкаси № 62 П. Ямпольська повідомила, що цього року жителі міста вже виграли солідну суму — 49,2 тисячі карбованців. А справжнім тріумфатором став робітник взуттєвої фабрики Микола Миколайович Недбайло, який за лотерейним квитком вартістю всього 30 копійок виграв автомобіль «Москвич-408»! Інший містянин, Леонід Іванович Заяць, став власником новенького холодильника «ВЗХ».

Проте не для всіх засідання у клубі імені Котлова були святковими. У рубриці «Із зали суду» робкор В. Демиденко описує процес над стропальником заводу литва і штамповок. Через систематичне пияцтво, хуліганство та домашнє насильство суд ухвалив рішення направити його на примусове лікування від алкоголізму строком на 1 рік. Того ж дня за дрібне хуліганство отримали по 15 діб арешту або штрафи місцеві порушники спокою.

Споживачам на замітку: дефіцитні делікатеси та піаніно в розстрочку

Міськпромторг підготував для містян цікаві пропозиції в магазині «Культтовари» на вулиці Пушкіна, 27. Тут у продаж за готівку надійшли дефіцитні інструменти: піаніно «Україна» (за ціною 440 та 470 крб.) та «Бєларусь» (526 крб. 50 коп.). Більше того, розкішні імпортні піаніно з Чехословаччини (за 1300 крб.) та НДР (за 1100 kрб.) пропонували придбати у розстрочку на 2 роки.

Для зручності залізничників та мешканців Крюкова відділ робітничого постачання річкового порту відкрив новий промтоварний магазин на вулиці Поштовій, 8. Кременчужани могли придбати там готовий одяг, взуття, тканини та трикотаж, а також скористатися послугами столу розкрою.

Вечірній відпочинок та афіша кінотеатрів

Завершити робочий четвер містянам пропонували перед великими екранами. Кінотеатр «Більшовик» запрошував на три картини. У великому залі крутили історичну драму «Хатина дяді Тома» та стрічку «Суперечка». У малому залі продовжувався аншлаг на «Операція "И" та інші пригоди Шурика».

Кінотеатр «Дніпро» підготував для вечірнього перегляду західну мелодраму «Життя холостяка» (сеанси тривали до 21:30).

Архівні сторінки «Кременчуцької зорі» за 28 липня 1966 року залишаються унікальним свідченням часу. Вони зберегли для нас будні великого будівництва, дрібні побутові клопоти містян, перші перемоги юних винахідників та вечірній спокій літнього кінотеатру. Саме з таких живих деталей і складається справжня історія нашого міста.

Із Кременчука до Києва літаком: як

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Велика механізація, весільний дефіцит та футбольний тріумф залізничників: яким був день 14 липня у Кременчуці 60 років тому

«Золота рибка» на тротуарі, черги за піаніно та екологічний патруль: яким був Кременчук 16 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські