Будівельні рекорди, скарги з Раківки та помідори-велетні: про що писала преса Кременчука 30 липня 1966 року

30 липня 2026 р. 11:52

30 липня 2026 р. 11:52

Історична ретроспектива за матеріалами преси від 30 липня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у суботу, 30 липня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне суспільно-політичне видання міста з багатою історією, яке виходило ще з 1920 року (засноване як «Голос праці», згодом відоме як «Робітник Кременчуччини», а з 1991 року перейменоване на «Вісник Кременчука»). Саме її свіжий тогочасний випуск зберег для нас справжній дух епохи.

Оригінальні репортажі, цифри та побутові деталі того часу доводять: Кременчук шістдесят років тому вирував колосальною енергією, масштабними проектами та щирими людськими історіями.

Взуттєвики ініціюють економію та соцзмагання

На Кременчуцькій взуттєвій фабриці передовики виробництва — бригадир Раїса Юхимівна Щербуха, Надія Гнойова та інші майстрині — виступили з важливою ініціативою щодо економії матеріалів, сировини та електроенергії. Вони взяли на себе конкретне зобов'язання: зекономити у 1966 році 97,5 тисяч карбованців, а в листопаді — у рахунок 50-річчя Жовтня та 100-річчя з дня народження В. І. Леніна — випустити продукції на 195 тисяч карбованців за рахунок ощадливо викроєних сировини та матеріалів. Бюро міськкому КП України та виконком міськради офіційно схвалили цей почин і рекомендували залучити до нього всі підприємства міста.

Також у пресі підбили підсумки соціалістичного змагання за II квартал 1966 року серед колективів Кременчука. Кращими у своїх галузях визнано:

• Бригаду закрійників взуттєвої фабрики (бригадир тов. Щербуха Р. Ю.);

• Бригаду ремонтно-експериментального заводу (бригадир тов. Кленов Г. М.);

• Бригаду теслярів БУ «Заводбуд» тресту «Кременчукпромжитлобуд» (бригадир тов. Карнаух М. В.);

• Бригаду слюсарів-монтажників вагонобудівного заводу (бригадир тов. Печерський А. С.);

• Бригаду нафтопереробного заводу (бригадир тов. Литвиненко В. Я.);

• Бригаду кондитерської фабрики (бригадир тов. Клещенко М. Л.);

• Бригаду екскаваторників комбінату нерудних будматеріалів (бригадир тов. Будевський Г. М.);

• Бригаду локомотивного депо (бригадир тов. Матюшенко І. М.);

• Колектив магазину № 23 міськпромторгу (завідуючий тов. Ланіс С. С.).

Бригаду закрійників взуттєвої фабрики (бригадир тов. Щербуха Р. Ю.);

Бригаду ремонтно-експериментального заводу (бригадир тов. Кленов Г. М.);

Бригаду теслярів БУ «Заводбуд» тресту «Кременчукпромжитлобуд» (бригадир тов. Карнаух М. В.);

Бригаду слюсарів-монтажників вагонобудівного заводу (бригадир тов. Печерський А. С.);

Бригаду нафтопереробного заводу (бригадир тов. Литвиненко В. Я.);

Бригаду кондитерської фабрики (бригадир тов. Клещенко М. Л.);

Бригаду екскаваторників комбінату нерудних будматеріалів (бригадир тов. Будевський Г. М.);

Бригаду локомотивного депо (бригадир тов. Матюшенко І. М.);

Колектив магазину № 23 міськпромторгу (завідуючий тов. Ланіс С. С.).

Всі ці колективи нагороджені перехідними Червоними прапорами міськкому КП України та міської Ради депутатів трудящих.

Секрет успіху будівельників нафтохімії

У тресті «Кременчукнафтохімбуд» на дільниці № 1 триває будівництво гіганта нафтохімії. Бригада з 14 мулярів під керівництвом профгрупорга I. Усанова працює надвисокими темпами, регулярно виконуючи змінні норми на 120–130%.

Профгрупорг детально розповідає про внутрішню організацію роботи. Майже щодня після зміни робітники залишаються на коротку 5–10 хвилинну збірку, де аналізують обсяг та якість виконаної роботи, а також з'ясовують причини затримок. На збори обов'язково запрошують старшого виконроба І. В. Матящука, разом із яким ставлять конкретні завдання на наступний день. Бригада перейшла на акордно-преміальну систему оплати праці, а виконання норм щодня фіксується на спеціальній бригадній дошці показників. Наряд, розрахований на п'ять днів, бригада виконує за три. Серед передовиків відзначають П. І. Гордового, Ю. П. Бухарова, А. І. Мататову.

За підсумками місяця бригада мулярів неодноразово посідала перше місце у внутрішньозаводському соцзмаганні.

Передовики Будинку торгівлі та їхні показники

У змаганні торговельних підприємств Кременчука перед ведуть колективи посудно-господарського та галантерейного відділів Будинку торгівлі. Вони впевнено перевиконують план товарообороту щомісяця. За підсумками першого півріччя посудний відділ виконав план на 105,8%, господарських товарів — на 107,2%, а швейних машин — на 114,1%. Перехідний Червоний прапор Будинку торгівлі за минулий місяць присуджено саме посудно-господарському відділу.

У матеріалі відзначають кращих працівників за працьовитість і ввічливість, зокрема завідуючу відділом Катерину Дворову, продавців Лідію Павлівну Титаренко, Віру Григорівну Ткаченко, Лідію Миколаївну Кузьменко, Олександру Іванівну Шаповал, Віру Річардівну Витко.

Працівники вивчають передовий досвід у школі торгової майстерності, виступають у художній самодіяльності та беруть участь у спортивних змаганнях (Світлана Заваріна та Тетяна Друзь виступали на обласній спартакіаді працівників державної торгівлі).

Десять років на хлібозаводі: історія Віри Ярошенко

Молода робітниця Віра Ярошенко вже протягом десяти років працює на кременчуцькому хлібозаводі. Досконало оволодівши кількома суміжними професіями, зараз вона працює апаратницею на тістозмішувачі. Робоче місце Віри — біля агрегату на другому поверсі заводу, звідки вона регулює та спускає тісто вниз. Окрім основної роботи, Віра є профгрупоргом дільниці, до якої колеги та молоді працівники (наприклад, пекар-початківець Ангеліна Шевченко) регулярно звертаються як за професійними порадами, так і з особистих питань.

Народні дружини

У Кременчуці на той час діє 78 народних дружин, які об'єднують майже 10 тисяч чоловік. Найкраще патрулювання організовано на автомобільному заводі, де чергують 2,5 тисячі добровольців. Водночас газета критикує керівництво та штаби дружин заводу шляхових машин, колісного заводу, бази будіндустрії та ТЕЦ за формалізм, недостатній контроль вулиць і надто «ліберальне» ставлення до порушників громадського порядку.

Скандалісти на вулиці Шевченка

У резонансній публікації «Скандалісти на теми моралі» мешканці будинку № 36-47 на розі вулиць Шевченка та Бутиріна (понад 20 підписів) скаржаться на сусідів. Голова сім'ї та його дружина, як кажуть автори матеріалу, влаштовують постійні бешкети, бійки та сварки, чим отруюють життя сусідам і дають аморальний приклад власним дітям.

Скарги з Раківки: проблеми транспортного сполучення

У рубриці «З редакційної пошти» читачка Н. Чижикова порушує гостре питання інфраструктури околиць. На Раківці за останні роки споруджено багато житлових будинків, лікарню, школу та зводиться новий кінотеатр, але благоустрій району катастрофічно відстає.

Головні проблеми - це будівництво каналізації, розпочате давно, затягується й не доводиться до кінця. Також містяни зазначають, що вуличні дороги абсолютно не ремонтуються. Через глибокі вибоїни та погане покриття автобус № 1 просто відмовляється доходити до своєї офіційної кінцевої зупинки. Читачка вимагає відповіді та дій від міськкомунгоспу та головного архітектора міста.

У добірці листів читачі водночас висловлюють щиру вдячність медичним працівникам Кременчука.

Читач І. Іваненко відзначає високу майстерність лікаря-протезиста Л. О. Федоренка, а також його колег-стоматологів Тт. Сироти, Бабенко, Мусійченко, Нерубаєва, які щодня приймають десятки пацієнтів та повертають їм можливість нормально харчуватися та посміхатися.

Читачка Н. Литвиненко (проживає на вул. 8 Березня, 13) дякує за врятоване життя та повернення до здоров'я лікарю К. Д. Халявку та медичним сестрам М. Ф. Порубай, К. Д. Литвиненко і М. Г. Малинович з неврологічного відділення першої міської лікарні.

Шкода куріння:

У цій же рубриці лікар З. Заболотна у статті «В чому шкідливість куріння» наводить наочні наукові факти: нікотин з 5 цигарок є смертельним для кролика, а з 100 цигарок — вбиває коня. Вона пояснює розвиток гіпертонії, хвороб серця та дихальних шляхів у курців і наголошує, що кидати тютюн потрібно одразу, за потреби звертаючись до невропатологів чи психотерапевтів.

Реація на виступи газети та нові послуги

Міська преса активно відстежує результативність своїх публікацій.

Після критичного рейду робкорів «Пора овочева, пора гаряча» (від 12 липня) директор міськоопторгу тов. Павлов повідомив, що критику обговорено на зборах колективу та вжито заходів для покращення торгівлі овочами в магазині № 4 (де відзначають сумлінну роботу продавців Е. І. Непомнящої, Т. З. Гудзь, Г. О. Щербиніної, В. Е. Івко та Л. В. Струшко).

Водночас,після скарги жителів Бондарського провулку на тривалу відсутність радіомовлення, на місце терміново виїхали працівники райрадіовузла й повністю відремонтували пошкоджену лінію.

Також на відкритому майданчику по вулиці 8 Березня член міського відділення товариства «Знання» Т. І. Левченко прочитав лекцію про міжнародне становище, викликавши жваве обговорення серед слухачів.

Яхти, вітрила та спортивні іспити на Дніпрі

Старший інструктор морського клубу ДТСААФ В. Лифар у репортажі «Яхти на Дніпрі» описує спортивне життя міста напередодні Дня Військово-Морського Флоту. На дніпровській гладі проходять тренування яхтсменів перед відповідальними республіканськими змаганнями. Водну гладь також розрізають швидкісні скутери та моделі судномоделістів.

У морському клубі ДТСААФ завершився черговий навчальний цикл, де молодь поєднувала роботу на підприємствах із вивченням морської справи. Іспити з відмінними оцінками склали комсомольці Володимир Радочин, Іван Подоляк, Яків Сохацький, Павло Кукса, Микола Яременко та інші.

Диво-урожай селекціонера Володимира Молодика

У рубриці «У світі цікавого» описано досягнення селекціонера-любителя Володимира Івановича Молодика з міста Радомишль Житомирської області. Він вивів та вирощує унікальні сортові помідори-велетні «Де барао» та «Гігант-10». Цифри та факти диво-урожаю:

• Кущі досягають 4 метрів заввишки;

• Плоди м'ясисті, смачні й важать до 1 кілограма кожен;

• Сорт дозріває на два тижні раніше за звичайні помідори, чудово підходить для консервування та тривалого зберігання;

• Всього 20–30 таких кущів повністю забезпечують овочами сім'ю на цілий рік, адже кожен кущ дає до 40 кілограмів соковитих плодів.

Кущі досягають 4 метрів заввишки;

Плоди м'ясисті, смачні й важать до 1 кілограма кожен;

Сорт дозріває на два тижні раніше за звичайні помідори, чудово підходить для консервування та тривалого зберігання;

Всього 20–30 таких кущів повністю забезпечують овочами сім'ю на цілий рік, адже кожен кущ дає до 40 кілограмів соковитих плодів.

Сторінки тогочасних газет — це не просто архівний папір, а унікальний часовий портал. У них масштабні промислові здобутки міста переплітаються з дрібними побутовими турботами, щирою людською працею, літнім відпочинком та репортажами з вулиць, які ми добре знаємо й сьогодні. Кожна така історія дарує можливість подивитися на Кременчук шістдесятих років не через сухі дати, а через долі та обличчя його мешканців.

Із Кременчука до Києва літаком: як

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські