«Полтавагаз збут» почав розсилати полтавцям претензії про фіктивні борги

31 липня 2026 р. 08:19

31 липня 2026 р. 08:19

Колишній монополіст намагається покрити свої збитки за рахунок полтавців, які ніколи не купували газ у цієї компанії

Історія появи «Полтавагаз збуту»

Раніше у Полтаві була одна велика напівдержавна компанія — ПАТ «Полтавагаз» . Вона робила все одночасно: володіла газовими трубами, обслуговувала лічильники та продавала газ людям і підприємствам.

У 2015 році в Україні ухвалили Закон «Про ринок природного газу». За європейськими правилами, одна й та сама компанія більше не мала права i доставляти газ трубами, i продавати його. Це зробили, щоб прибрати монополію та створити конкуренцію.

Через цю вимогу у липні 2015 року «Полтавагаз» створив дочірню компанію «Полтавагаз збут», і цей юридичний зв’язок між ними зберігається й досі. При цьому «Полтавагаз» залишився оператором мереж (відповідає лише за труби, ремонт та показники лічильників), а «Полтавагаз збут» став продавцем (постачальником), який купував газ і виставляв людям платіжки за безпосередньо спожиті кубометри.

Хто є власником «Полтавагаз збуту»?

Кінцевими бенефіціарними власниками АТ «Полтавагаз» (і, відповідно, його дочірньої компанії ТОВ «Полтавагаз збут») є родина Лелюків:

• Олексій Володимирович Лелюк — володіє 42,51% акцій. Це колишній народний депутат України кількох скликань (зокрема від «Партії регіонів»), який очолював правління «Полтавагазу» у 2003–2004 роках і тоді ж сформував контрольний пакет.
• Володимир Олександрович Лелюк (його батько) — володіє 26,01% акцій.

Разом родина Лелюків контролює понад 68,5% акцій підприємства, що дає їм повний вирішальний вплив і статус кінцевих бенефіціарів.

Окрім них, у структурі власності материнського АТ «Полтавагаз» є ще один великий акціонер — держава в особі АТ «НАК „Нафтогаз України"» , якому належить 25% акцій (міноритарна частка без права вирішального голосу). Решта акцій (~6,5%) розподілені між іншими дрібними фізичними та юридичними особами.

Історія та причини занепаду «Полтавагаз збуту»

Після створення у 2015 році «Полтавагаз збут» отримав у спадок всю абонентську базу Полтави та області. У перші роки ринку газу для населення як такого не існувало — тариф регулювався державою, а споживачі фактично не мали альтернативи. Компанія просто збирала гроші з місцевих жителів і почувалася впевнено.

У серпні 2020 року в Україні відкрили вільний ринок газу для населення. Споживачі отримали право вільно змінювати постачальника. Тут і виявилися головні проблеми «Полтавагаз збуту»:

• Агресивні ціни «Нафтогазу»: Державна компанія мала доступ до дешевшого українського газу та пропонувала нижчі тарифи. «Полтавагаз збуту» доводилося купувати газ за ринковими (іноді дуже високими) цінами, через що їхній тариф для полтавців ставав невигідним.
• Борги оптовим постачальникам: Щоб купувати газ, потрібні були реальні гроші. Але через заборгованість населення та розрив у цінах компанія почала накопичувати велетенські борги перед оптовиками (зокрема тим же «Нафтогазом»).
• Масовий вихід клієнтів: Через нездатність гарантувати стабільну ціну компанія кілька разів у 2021 році випадала з ринку . В результаті сотні тисяч полтавців перейшли до «Нафтогазу».

У вересні 2024 року «Полтавагаз збут» опинився у ситуації, коли компанія більше не мала ані грошей, ані ресурсу для купівлі газу на ринку. Тож, у вересні 2024 року «Полтавагаз збут» повністю припинив постачати газ населенню , а його решту клієнтів (близько 96 тисяч) автоматично забрала державна ГК «Нафтогаз України» як постачальник «останньої надії».

Наразі компанія фактично перетворилася на «фінансовий фантом»:

• Виручки більше немає: Продажі газу впали майже до нуля (у 2025 році — всього 31 тис. грн, у 2026-му — 0 грн).
• Накопичена боргова яма: За роки збиткової діяльності утворився борг перед контрагентами у 1,46 млрд грн та накопичений збиток у 1,41 млрд грн .
• Немає чим віддавати: Наявного майна та коштів на рахунках (~49,6 млн грн) не вистачить на покриття навіть 4% від загальної суми боргів.

«Полтавагаз збут» виявився нездатним конкурувати з державним «Нафтогазом» у відкритих ринкових умовах. Компанія накопичила гігантські борги за куплений газ, втратила всіх споживачів і зараз просто не має джерел доходу для розплати за старими зобов’язаннями.

Через це вона перейшла у режим «вибивання боргів» і намагається витягнути з ринку та колишніх боржників максимум залишкових коштів, аби перекривати поточні судові витрати, зарплату юристів та адміністративного персоналу.

Проблема в тому, що у своїй претензійній роботі «Полтавагаз збут» почав перетинати межі законності, малюючи «зі стелі» борги навіть тим людям, які ніколи не купували газ у компанії.

Фіктивні борги та погрози судом

Редакція «Полтавщини» поспілкувалася з полтавцем Едуардом Т., з якого «Полтавагаз збут» наразі безпідставно намагається стягнути більше тисячі гривень «боргу». Як розповів чоловік, він проживає у одній новобудов на Павленківській площі, і коли його квартиру підключили до газопостачання, весною 2021 року він одразу уклав договір з «Нафтогазом».

Зміна постачальника газу в Україні відбуваються онлайн за максимально спрощеною, повністю автоматизованою процедурою. Споживачеві не потрібно ходити до старого постачальника, розривати договір чи брати довідки про відсутність заборгованості.

На момент переходу до «Нафтогазу» і до осені 2021 року, поки полтавець робив ремонт та встановлював котел, на його газовому лічильнику залишалися нулі. Це підтверджується, зокрема, актом звірки «Полтавагазу», який був замовлений два роки потому.

Тож, полтавець сильно здивувася, коли в липні 2026 року йому через Viber надійшов відсканований «лист-претензія» з вимогою погасити борг у сумі 1279 грн за підписом начальниці полтавської служби з реалізації природного газу та розрахунків Мотієнко Марії Вікторівни.

Пояснення про неможливість появи боргу були відхилені, і оператор повідомив, що в разі несплати полтавцю загрожує примусове стягнення коштів через суд та необхідність відшкодовувати компанії судові витрати.

На жаль, погроза «Полтавагаз збуту» є офіційною і може принести людині, яка нічого не винна компанії, зайві проблеми. Якщо «Полтавагаз збут» подасть заяву про видачу судового наказу , то суд розглядатиме її по спрощеній процедурі без виклику умовного «боржника» — на основі помилкових або свідомо сфальсифікованих документів «Полтавагаз збуту» — і винести судовий наказ — спрощену форму рішення, яке зобов’язує боржника сплатити борг та судовий збір.

Якщо борг стягують через судовий наказ, у людини є 15 днів з моменту отримання листа з суду, щоб подати заяву про його скасування. І якщо раптом з якихось причин цей строк пропустити, то «Полтавагаз збут» передасть судовий наказ до Державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після цього виконавець:

• Автоматично блокує банківські картки та рахунки боржника
• Стягує кошти з офіційних доходів (зарплати, пенсії)
• Накладає арешт на майно (якщо борг великий).

Аби уникнути зайвих проблем полтавець написав лист-заперечення, приклав до нього документи, що підтверджують перехід до «Нафтогазу» і нульове споживання до цього моменту, та спробував у законний спосіб передати її «Полтавагаз збуту», аби вирішити спірну ситуацію в досудовому порядку. Але зробити це виявилося не так просто.

• Мотієнко Марія Вікторівна, яка підписує претензії, не веде прийом громадян, хоча саме її контакти вказані на сайті «Полтавагаз збуту». Тому вирішити спірну ситуацію швидко, шляхом простої перевірки документів, неможливо.
• Юридична адреса «Полтавагаз збуту» на Козака, 2а є закритою територією під охороною і сторонніх туди не пропускають.
• В абонентському відділі «Полтавагаз збуту» на Шевченка, 80 категорично відмовилися офіційно реєструвати лист-заперечення, запропонувавши його просто «передати».

Важливо розуміти, що усну обіцянку «щось кудись передати» жоден суд ніколи не прийме до уваги, тому при вирішенні спірних ситуацій через суд людині важливо мати документи з печаткою і вхідним номером. Через це чоловікові довелося оплачувати відправку заперечення рекомендованим листом — квитанція з пошти може слугувати доказом у суді.

Ця історія ще не завершена і, ймовірно, полтавцю доведеться витратити ще чимало часу та грошей, аби довести, що він нічого не винен. Тож, не виключено, що претензії «Полтавагаз збуту» на це і розраховані — адже багатьом людям вигідніше «списати» і забути про кілька тисяч гривень, але не втрачати робочий час і нерви. Але для людей старшого віку такі зайві витрати можуть стати дуже болючою несподіванкою. І як розповів нам Едуард, судячи з розмов у абонентському відділі «Полтавагаз збуту», ця проблема не є поодинокою, і на людей, які справно платили за газ «Нафтогазу» зараз психологічно тиснуть працівники «Полтавагаз збуту», хоча їхні претензії не завжди обгрунтовані.

Іван ШЕВЧЕНКО , «Полтавщина»

Полтавські