вологість:
тиск:
вітер:
«Був сором’язливим, але мав велику силу волі»: Кременчук попрощався із 40-річним захисником Євгеном Михайловим
31 липня 2026 р. 13:11
31 липня 2026 р. 13:11
Вічна пам'ять!
Сьогодні, 31 липня, Кременчук знову вдягнувся у жалібні шати. У Міському палаці культури містяни, рідні, бойові побратими та друзі провели в останню путь земляка, відданого захисника України Євгена Вадимовича Михайлова.
За словами офіцера відділення цивільно-військового співробітництва, лейтенанта Віталія Іванчикова, Євген народився 7 грудня 1984 року, закінчив Кременчуцьку гімназію №1. На військову службу був призваний за мобілізацією. У званні солдата він обіймав посаду старшого стрільця аеромобільного відділення.
Захищаючи рідну землю та територіальну цілісність України, Євген Михайлов загинув під час виконання бойового завдання ще 25 січня 2025 року. Вдома на нього чекала любляча родина — у глибокому смутку без батька та чоловіка лишилися дружина та двоє дітей.
«Він був як губка — усе вбирав і мав золоті руки»
Його колишній колега та товариш Володимир з болем згадує, як Євген починав свій трудовий шлях:
«Знав його змалечку, мабуть років з дванадцять. Прийшов працювати, майже нічого не вмів, але був таким, як губка — все впитував. Дуже був відповідальний за сім'ю — за мати, дуже любив, цінував все це діло. Дуже на жаль, бо був дуже талановитий, перспективний хлопець, таких зараз замало».
За словами Володимира, Євген був справжнім майстром на всі руки із золотими руками та світлою головою. Свій трудовий шлях у будівельній компанії він розпочинав із звичайної столярної майстерні, але завдяки працьовитості швидко виріс до професіонала найвищого рівня. Товариш із сумом додає, що поспілкуватися з Євгеном після його відправки на фронт, на жаль, так і не вдалося — після навчального центру події розгорталися надзвичайно стрімко.
Неможливо було стримати сліз, слухаючи спогади однокласниці воїна Юлії. Жінка розповідає, що вони разом зростали та закінчили школу:
«Євген був наш однокласник, навчалися разом, закінчили школу разом. Він у школі був гарний, сором’язливий, скромний хлопчик, але з великою силою і волею. Захищаючи Батьківщину, він попрощався своїм життям. Він назавжди залишиться в нашій пам'яті, в наших серцях, ми будемо його пам'ятати».
Після цивільної панахиди в Міському палаці культури відспівування полеглого Героя відбулося у Свято-Миколаївському соборі. Євгена Михайлова поховали на Свіштовському кладовищі — у секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого воїна.
Валерія Макряшина
Фото Мирослави Ковальчук
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Бійці 38-ї отримали масштабну допомогу від Решетилівки
31 липня 2026 р. 13:29
Знайшов закладку у лісопосадці: у Кременчуці першокурсника викрили з психотропами
31 липня 2026 р. 13:11