Понад 306 тонн гуманітарної допомоги за 10 років: у Кременчуці відзначили ювілей Спілки самаритян

08 серпня 2026 р. 14:42

08 серпня 2026 р. 14:42

Місія допомогати людям.

Сьогодні у Кременчуці відзначили 10-річчя з дня заснування Кременчуцького об’єднання Спілки самаритян України.

За роки роботи організація перетворилася на потужну команду, яка допомагає людям у Кременчуці, Полтавській області та в інших регіонах України.

Ювілейне свято пройшло у теплій та душевній атмосфері, у тісному колі однодумців, партнерів, волонтерів і людей, які протягом багатьох років працюють разом із самаритянами. Під час заходу згадали тих, хто стояв біля витоків створення організації, говорили про її десятирічний шлях та результати роботи.

На урочистому заході були присутні гості, які співпрацюють із самаритянами та підтримують їхню діяльність. Серед них — голова Кременчуцької районної ради Марія Іванченко, начальниця управління соціального захисту населення Кременчуцької районної військової адміністрації Юлія Лазоренко, а також представники партнерських організацій та громадськості.

Під час заходу згадали людей, які стояли біля витоків створення Кременчуцького об’єднання. Серед засновників — родина Литвиненків: Микола Литвиненко-старший та його дружина Людмила, якої, на жаль, уже немає серед нас, Микола Литвиненко-молодший та Світлана Колесник. Також до створення організації долучилися Володимир Шевченко, Тамара Лихванчук, Наталія Пилипенко, Алла Дробашко, Нінель Коляда та Тамара Загоруйко.

Окремо під час урочистостей відзначили директора Кременчуцького об’єднання Спілки самаритян України Миколу Литвиненка.

Голова Кременчуцької районної ради Марія Іванченко вручила йому грамоту від Кременчуцької райради, також була грамота  від голови Кременчуцької районної військової адміністрації Олександра Аленіна.

Марія Іванченко відзначила співпрацю, яка налагодилась останнім часом.

Ювілей став нагодою не лише згадати історію організації, а й подякувати людям, які щодня забезпечують її роботу. Під час заходу грамоти та відзнаки вручали тренерам, юристам, водіям, психологам та іншим працівникам і фахівцям, які долучаються до допомоги людям.

Говорячи про десятирічний шлях організації, Микола Литвиненко розповів, із чого починалася робота самаритян, чому виникла необхідність створення окремої організації та як за роки змінилися масштаби допомоги.

«Спочатку ми привозили медичну допомогу, автомобілі, обладнання і все, що може знадобитися в роботі медичних працівників. Ми привозили спочатку в лікувальні заклади міста Кременчука, тоді Кременчуцького району, тоді ближніх районів, тоді всієї Полтавської області. І мені приємно усвідомити, що на сьогодні жодного лікувального закладу немає, якому б ми не допомагали.В черговий раз до нас приїхали наші друзі з міста Гамбурга — Гарель, Ґізела.Пам'ятаю, перша делегація, яка приїхала, ми з ними поспілкувалися і зрозуміли: «А ми ж робимо те ж саме, що і вони». Але в них є організація. Організація займається якимись проєктами, якимись плануванням. І ми вирішили, що у нас також буде організація. І вона також буде Спілка самаритян».

За словами Миколи Литвиненка, важливою особливістю організації від самого початку було те, що вона не має політичного спрямування, а її основна мета — допомагати людям, які цього потребують. Особливо актуальною ця робота стала після початку повномасштабної війни.

«Що мені дуже сподобалось, що це дійсно аполітична організація, яка має право збиратись, думати, вирішувати і допомагати. Допомагати тим, хто цього потребує. На жаль, на сьогодні дуже багато людей, які потребують допомоги. Це і багато дітей, сім'ї, це і люди, які постраждали від війни. А на сьогодні, мабуть, кожен по-своєму постраждав.І особливо це стосується сімей, які втратили членів своїх сімей, і людей, які стали вимушеними переселенцями, які мали все, але приїхали до нас без нічого. Вони потребують буквально всього для того, щоб вижити, для того, щоб отримати тих членів сімей, які залишились».

Окремо Микола Литвиненко розповів про людей, які багато років працювали у Спілці самаритян на волонтерських засадах, а також про проєкт психосоціальної допомоги, до якого організації вдалося долучитися протягом останніх двох років.

«Але що хотілось би сказати, що більше семи років ця команда, яка сьогодні буде говорити, яких ви побачите, робили це чисто як волонтери. І тільки останні два роки нам вдалось долучитися до проєкту, який хоч якесь матеріальне стимулювання цим людям дає, бо вони також мають утримуватись зі своєї родини, мають щось їсти.Тому дуже приємно, що долучилися до цього проєкту психосоціальної допомоги. У нас дуже класні фахівці, яких люблять наші бенефіціари, їх кількість зростає.Вони працюють і в індивідуальних, і в групових заняттях, і тут на місці, і на місцях помешкання людей. І не тільки».

Також директор Кременчуцького об’єднання Спілки самаритян України розповів про роботу тренерів організації під час війни. Вони проводять навчання у сховищах, закладах освіти, на підприємствах, а також навчають людей доглядати за тими, хто через поранення, хвороби чи інші обставини став потребувати сторонньої допомоги.

Завершуючи виступ, Микола Литвиненко подякував партнерам, представникам органів влади, співробітникам та волонтерам, які долучилися до роботи Спілки самаритян протягом десяти років. Він наголосив, що попри велику кількість болю та біди, важливо не звикати до цього і не втрачати здатність допомагати.

Про масштаби роботи Кременчуцького об’єднання Спілки самаритян України свідчать і цифри. Про результати діяльності організації за десять років розповіла виконавча директорка Спілки самаритян України — Кременчуцького об’єднання Валентина Магда.

«Сьогодні в нас дуже гарна подія — в нашій організації налічується десять років, як ми працюємо на благо нашої громади та на благо наших людей. Хочу вам повідомити, що гуманітарної допомоги наша організація за своє існування надала більше, ніж 306 тонн. Грошовий еквівалент — близько 120 мільйонів гривень, якщо перекласти це в грошовий еквівалент.Гуманітарну допомогу ми надаємо всім верствам населення, які постраждали внаслідок війни. Якщо це потрібна допомога якась особиста, навіть в ліках, ми також допомагаємо.Також в нашому центрі ми надаємо допомогу ПСП. Це психологічна соціальна підтримка. Психологічна соціальна підтримка налічує три категорії: це діти віком від 7 до 18, дорослі з 18 до 59 та 60+ — люди літнього віку. Всі ці три категорії охоплюються як в центрі, так і вдома. Виїжджаємо, у нас команда мобільна, яка виїжджає і надає також цю допомогу».

Валентина Магда зазначила, що гуманітарна допомога, яку надають самаритяни, охоплює не лише продукти харчування, а й широкий перелік речей першої необхідності.

«Також ми надаємо гуманітарну допомогу у вигляді продуктових наборів, у вигляді гігієни, у вигляді одягу, білизни, подушок, ковдр, павербанків — першої необхідності. Так, всі категорії захвачуємо».

За її словами, загалом за роки роботи допомогу від Кременчуцького об’єднання отримали десятки тисяч людей. Зокрема, є офіційні дані за період повномасштабної війни та попередні роки роботи організації.

Окрім гуманітарної та психологічної допомоги, Кременчуцьке об’єднання Спілки самаритян України безкоштовно надає людям необхідні засоби для пересування та догляду.

«Також ми здаємо безкоштовну оренду візки, тростинки, ліжка функційні. Всім цим ми забезпечуємо людей, які потребують», — розповіла Валентина Магда.

Ювілейний захід став своєрідною зустріччю великої команди, яка протягом десяти років об’єднувалася навколо однієї справи — допомоги людям. Тут згадували історію, дякували тим, хто працює сьогодні, вручали відзнаки та просто говорили теплі слова одне одному.

Десять років — це не лише дата в календарі й не просто цифри у звітах. За 306 тоннами гуманітарної допомоги, тисячами отримувачів, психологічними консультаціями, навчаннями та щоденною роботою стоять конкретні люди, які свого часу вирішили не залишатися осторонь чужої біди.

І, мабуть, саме це найкраще пояснює, чому за десять років Спілка самаритян у Кременчуці стала не просто організацією, а командою людей, для яких допомога іншим перетворилася на спільну справу. А ювілей у тісному колі однодумців став не стільки підбиттям підсумків, скільки ще одним нагадуванням: добра роботи багато, і ця команда готова продовжувати її далі.

Олена Ліпошко

Фото Олега Булашева

Відео Максима Полтавця

Полтавські