вологість:
тиск:
вітер:
«Поки стоїть Україна — Росія ні на кого більше не нападе»: У Полтаві попрощалися з полеглим захисником 116-ї бригади ТрО Давидом Тонояном
11 серпня 2026 р. 14:41
11 серпня 2026 р. 14:41
З цими словами та вірою в перемогу артилерист 116-ї бригади ТрО Давид Тоноян боронив українську землю. Доброволець, який віддав життя за свободу двох народів, повертається на щиті. 8 серпня у Свято-Успенському кафедральному соборі Полтава попрощалася зі своїм захисником.
Давид Тоноян — етнічний вірменин на псевдо народився 12 липня 1998 року у Полтаві. Навчався у місцевій гімназії № 33, згодом вступив до Полтавського університету економіки та торгівлі, де здобув фах за напрямком «Готельно-ресторанна справа». Мешкав разом із батьками у Полтаві.
В лютому 2025 року солдат Давид Тоноян з позивним «Тоні» добровольцем прийшов в 116 ОБр ТрО, в запасну роту. Поки проходив БЗВП вирішував де далі хоче проходити службу, і цим вибором стала мінометна батарея.
В липні 2025 року Давид прибув до підрозділу і став на вакантну посаду водія-електрика. Він активно вивчав бойову систему«Кропиву», постійно працював з мінометом, прицілом, вивчав як правильно вивірити міномет, тому рішення командира було поставити його на вакантну посаду навідника. В травні 2026 року «Тоні» призначили на посаду командира відділення.
Побратими згадують його з особливим теплом і повагою. «Тоні» ніколи не відсиджувався за спинами інших і завжди йшов першим. Він був душею колективу та готував найкращі шашлики в усьому підрозділі. «З таким хлопцем я б пішов у розвідку», — кажуть про нього побратими.
Давид віддав життя за дві свої Батьківщини. Сам він часто повторював «Поки стоїть Україна — росія ні на кого більше не нападе».
Воїн загинув 2 червня 2026 року на Сумському напрямку. Під час виїзду на заміну позицій автомобіль із групою бійців уразив ворожий дрон «ждун». Тіло полеглого героя вдалося евакуювати з-під щільного вогню лише наступного дня, аби поховати на рідній землі.
На знак глибокої шани до його героїзму та заслуг бійці підрозділу виготовили спільний вірменно-український прапор та передали його батькам.
Честь, Слава та вічна пам’ять Герою!
Підписуйтеся на Facebook 116 бригади .
Джерело: poltava.to
Новини рубріки
Історія Фреї: як у Кременчуці рятували собаку, який потрапив під потяг
11 серпня 2026 р. 15:38
