Скромно жила, скромно пішла у засвіти: Кременчук втратив багаторічну громадську активістку

12 серпня 2026 р. 10:53

12 серпня 2026 р. 10:53

Світла пам’ять Євдокії Старушко.

Вона була скромною за життя. Не любила зайвих слів про себе, не прагнула бути в центрі уваги. І так само тихо, без зайвого галасу, пішла у засвіти. Сьогодні, коли минає дев’ятий день від її смерті, нам стало відомо про втрату Євдокії Старушко — відомої кременчуцької громадської активістки, багаторічної очільниці громадської організації «Діти війни» та однієї з давніх прихильниць і дописувачок «Кременчуцької газети».

Євдокія Старушко народилася 12 березня 1941 року. Багато років її життя були присвячені людям і відстоювання їх прав. Понад 15 років вона очолювала місцеву організацію «Діти війни» та допомагала літнім кременчужанам відстоювати свої соціальні права. Для багатьох людей вона була не просто громадською активісткою, а людиною, до якої можна було прийти зі своєю проблемою і попросити допомоги. Одним із головних напрямів її роботи було сприяння у відновленні законних пенсійних виплат, доплат та пільг, передбачених державою для людей, які у роки Другої світової війни були дітьми.

У 2012 році кременчужани, напевно, добре пам’ятають величезні черги біля Автозаводського та Крюківського районних судів. Тоді сотні пенсіонерів подавали позови, вимагаючи відновлення передбачених законом доплат до пенсій. За цими людьми, їхніми документами, зверненнями та спробами домогтися справедливості стояла і щоденна робота Євдокії Старушко.

Вона ніколи не була гучною людиною. Але була наполегливою.

Ще одна історія, пов’язана з її ім’ям, — будинок на вулиці Івана Мазепи. На початку 2000-х міська рада передала земельну ділянку в оренду «Укртранснафті» для будівництва багатоповерхівки. Передбачалося, що будинок знесуть, а його мешканцям компенсують житло. Проте роками питання залишалося невирішеним. Серед тих, хто продовжував жити у будинку, була і родина Старушко. Євдокія Старушко неодноразово відстоювала право мешканців на належне вирішення житлового питання. Лише минулого року цю багаторічну історію вдалося завершити. Євдокії Старушко надали можливість залишити старий будинок та переїхати до придбаної нею квартири.

Останні місяці її життя були зовсім іншими. У січні Євдокія Старушко отримала тяжку травму — зламала ключицю, сильно вдарилася головою. Після цього її стан стрімко погіршувався… Людина, яка все життя допомагала іншим, сама опинилася в ситуації, коли потребувала постійного догляду. І це робили її діти. Проте сили поступово залишали її…

Для нас Євдокія Старушко назавжди залишиться людиною, яка не боялася говорити про проблеми інших. Людиною, яка багато років захищала тих, кому було складно захистити себе самостійно. Вона була нашою читачкою, прихильницею, дописувачкою. Ми неодноразово отримували від неї інформацію, думки, звернення. І за кожним таким повідомленням завжди стояла небайдужість до міста та людей, які в ньому живуть.

Сьогодні — дев’ятий день, як її немає. Світла пам’ять Євдокії Старушко. Нехай земля їй буде пухом, а пам’ять про добрі справи, які вона робила для людей, залишиться з нами.

Редакція «Кременчуцької газети».

Полтавські