Кременчук провів в останню путь Романа Ведмедя — захисника, який став 22-м загиблим випускником гімназії №16

18 серпня 2026 р. 12:46

18 серпня 2026 р. 12:46

Місто попрощалося із Захисником.

Сльози, квіти, безмежне горе матері та бабусі. У Кременчуці сьогодні попрощалися з відданим захисником України — Романом Олександровичем Ведмедем.

Живим коридором, ставши на коліна, земляки зустріли воїна біля Міського палацу культури, де відбулася церемонія прощання.

Як розповів офіцер відділення цивільно-військового співробітництва, лейтенант ЗСУ Віталій Іванчиков, Роман Ведмідь народився 28 вересня 1980 року. У 2024 році його призвали на військову службу під час мобілізації. Він служив у званні старшого солдата на посаді радіотелефоніста старшого вузла зв’язку.

7 серпня 2026 року Роман помер у Кременчуці, перебуваючи у щорічній відпустці.

Він народився та проживав у Кременчуці, навчався у Кременчуцькій гімназії №16. Роман був неодружений і дітей не мав. У скорботі залишилися його мати, батько та бабуся.

Роман Ведмідь став 22-м випускником гімназії №16, який загинув, захищаючи Україну.

«Прийшло велике горе. Це вже 22-й випускник нашої гімназії №16, який загинув на полі бою за нашу свободу, за нашу незалежність, за нашу рідну українську землю. Це і Рома Ведмідь, який закінчив 9 класів у 1995 році. Це було так давно — 31 рік тому.

Таких особливих деталей, можливо, я не пам’ятаю, але вчора мені зателефонувала його однокласниця Таня Синявська і повідомила цю інформацію. Я відкрив сайт школи, а на сайті у нас зібрані фотографії всіх випускників, починаючи з 1974 року. Можливо, за деякі роки фотографій немає повністю, бо тоді був такий час — не всі фотографувалися, не було можливості. Але якраз фотографія його класу за 1995 рік є. Коли я на неї глянув, то прямо розгубився. Мені всі обличчя були такими знайомими — і дівчатка, і хлопці... Стоїть Рома. Його не можна було не впізнати. Він такий красивий хлопчик, спокійний. Я не пам’ятаю, щоб він бував у мене в кабінеті.

Знаєте, коли є нестандартні ситуації, класні керівники приводять дітей до директора. Я пам’ятаю, що він був дуже спокійним, можливо, язикатим, як і всі діти тоді. Це ж був 9 клас.

Це велике горе, особливо для сім’ї, для всіх нас. Вічна пам’ять йому. Ми робимо в школі стенди для кожного героя. Як я повторюю, це наш 22-й випускник. І два випускники — на Алеї надії. Два випускники — сподіваємося, що вони повернуться. Повернуться. Вічна пам’ять. Дякую батькам», — розповів ексдиректор гімназії №16 Олексій Довбня.

Схожі спогади збереглися і в однокласниці Романа Тетяни.

«Ми навчалися разом із третього класу. Добре знала його — ми сиділи за однією партою. Списував, був помічений у різних витівках, вчителям ящірок підкидував. Я, чесно кажучи, не знала, що він служив. Ми не спілкувалися останніми роками», — говорить жінка.

Колеги згадують Романа як надійну людину та хорошого працівника.

«Дуже хороша, дуже хороша людина. Дуже чуйний, чесний, розумний. Ми його дуже поважали. Два з половиною роки служив, це точно» , — розповіла Людмила.

Роман Ведмідь не ховався, коли настав час іти до Збройних сил України. Про нього також розповіла мачуха.

«Мій чоловік — це його рідний батько. Бачила, приходив іноді. З моїм сином дружив... Характер нормальний, характер як у всіх. Ну, я взагалі більше підлітком його знала. Він був призваний, прослужив. Він не був унайгарячішій точці, ну, а на  Покровському напрямку служив», — розповіла мачуха Світлана.

Романа Ведмедя відспівали у Свято-Миколаївському соборі ПЦУ. Останню шану захиснику віддали рідні, побратими, колеги, друзі та земляки.

Вічний спокій захисник знайшов на рідній кременчуцькій землі. Романа Ведмедя поховали на Свіштовському кладовищі — у секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.

Сьогодні Кременчук провів в останню путь ще одного свого земляка, який віддав найдорожче — життя — за Україну. Пам’ять про Романа Ведмедя залишиться не лише в родині, серед друзів і побратимів, а й у стінах рідної гімназії, де його ім’я назавжди буде серед тих, хто став на захист своєї країни.

Олена Ліпошко

Фото Мирослави Ковальчук

Полтавські