вологість:
тиск:
вітер:
Понад три роки очікувань і надії: Кременчук попрощався із загиблим Захисником Олегом Дроздовим
21 серпня 2026 р. 11:46
21 серпня 2026 р. 11:46
Вічна пам'ять.
Сьогодні Міський палац культури Кременчука огортав пекучий біль та глибока вдячність: громада прощалася зі своїм земляком, мужнім воїном та вірним захисником України Олегом Дроздовим.
Олег народився 17 грудня 1972 року. Усе його життя було міцно пов'язане з рідним краєм: він жив у Малій Кохнівці, навчався у Малокохнівській гімназії, де зростав серед друзів та сусідів, які з дитинства пам'ятають його світлу й добру вдачу. Змалку Олег вирізнявся загартованим характером та любов'ю до руху: активно займався спортом, зокрема веслуванням на каное, відвідував спортшколу. Для жителів Малої Кохнівки він був не просто сусідом, а й справді близькою людиною — щирою, чуйною та завжди готовою прийти на допомогу в найважчу хвилину.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олег Дроздов разом із сином свідомо став на захист Батьківщини. Спочатку передавав військовий досвід і навчав новобранців, а згодом і сам вирушив у найгарячіші точки фронту.
«Ми самі з Малої Кохнівки. Він був моїм сусідом і рідним братом мого чоловіка, а також дуже хорошим другом. Був дуже гарною, доброю, відгукливою людиною, завжди приходив на допомогу в одну хвилину... Дуже тяжко зараз. Він з перших днів пішов із сином, спочатку навчав солдатів, а потім і сам вирушив на передову. Згодом зник безвісти — видно, був бій. І от через три роки знайшовся, адже був на тій території, що була зайнята окупантами», — розповідають сусіди воїна.
Побратими, з якими він проходив службу згадують Олега як сміливого, розумного, надзвичайно відповідального та надійного чоловіка.
«Молодим, красивим, сміливим, розумним, відповідальним. Його поважали друзі та близькі», — таким запам'ятають воїна ті, з ким перетиналися його військові дороги.
20 лютого 2023 року під час запеклого бою зв'язок із ним перервався, і воїн зник безвісти. Понад три роки родина, сусіди та побратими жили важкою надією, адже територія бою опинилася під окупацією. Усі вірили в диво, але, на жаль, Герой повернувся додому «на щиті».
У полеглого захисника залишилися мати, дружина, брат, двоє синів (один із яких продовжує справу батька та зі зброєю в руках боронить Україну).
Відспівали воїна у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Олега Дроздова з усіма військовими почестями на Свіштовському кладовищі — у Секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Щирі співчуття рідним і близьким.
Валерія Макряшина
Фото Мирослави Ковальчук
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Переможець «Богатирських ігор» Полтавщини загин...
21 серпня 2026 р. 12:15
У Полтаві на День Незалежності відбудеться виїз...
21 серпня 2026 р. 12:15
Магнітні бурі протримаються до вихідних
21 серпня 2026 р. 11:50