У кіно без паспорта, грабіжники в сквері та риболовля на Чернігівщині: яким був Кременчук 25 серпня 1966 року

25 серпня 2026 р. 11:00

25 серпня 2026 р. 11:00

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 25 серпня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у четвер, 25 серпня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання міста. Її свіжий тогочасний номер зберіг для нас справжній дух епохи. Оригінальні репортажі, кримінальні хроніки, освітянські клопоти та вечірні кіноафіші доводять: Кременчук рівно шістдесят років тому так само вирував життям, масштабними проєктами та людськими історіями.

Нічне пияцтво та 10 років за пограбування

Висвітлювала газета і резонансні події з зали суду.

Міський народний суд під головуванням народного судді О. Фурлета розглянув справу двох робітників — працівника експериментального заводу та працівника «Кременчукнафтохімбуд». Чоловіки цілий день пиячили, а о 21:00 попрямували до привокзального скверу, де напали на громадянина та пограбували його. Завдяки оперативним діям працівників міліції Є. Олійника, Д. Андрейка та Е. Краснокутського грабіжників затримали. Вирок суду виявився суворим — по 10 років позбавлення волі кожному та ще по 5 років висилки з Кременчука.

Подолаємо другорічництво: освітянські турботи

Напередодні 1 вересня освітяни підбивали підсумки.

Якщо роком раніше у 1–4 класах на повторне навчання залишили 641 учня, то у 1966-му це число скоротилося до 4 осіб. Особливу увагу приділили досвіду вчительки початкових класів школи № 13 Олександри Соловйової, яка понад 20 років навчала дітей грамоти. Тим часом школа № 9 повністю підготувалася до прийому учнів: відремонтували приміщення, пофарбували підлоги та заклали новий сарай для майна. А для тих, хто обирав майбутню професію, училище № 6 оголосило додатковий набір на ковалів та електрозварників, а ПТУ № 5 — на слюсарів-авторемонтників.

Дозвілля на Дніпрі та паркові краси

Головним осередком серпневого відпочинку залишався Дніпро.

Газета розмістила знімок водної станції заводу шляхових машин, звідки кременчужани на власних човнах вирушали на дніпровські острови. У парку культури і відпочинку вагонобудівного заводу містяни прогулювалися біля оновлених скульптур та фонтанів.

Крюків’яни попереду та людська вдячність

У спортивному блоці сповіщали про республіканські змагання з рибної ловлі на Чернігівщині.

Перше командне місце вибороли авангардівці, а золоту медаль в особистій першості здобув крюків’янин, пенсіонер І. Кожум’яка. Срібло дісталося формувальнику вагонобудівного заводу Б. Булаху.

Завершувала випуск зворушлива замітка «Спасибі добрим людям» від жительки з вулиці Гагаріна Ф. Смирнової. Жінка щиро дякувала колективу дитсадка-ясел № 5, які взяли її малу доньку під цілодобову опіку на два місяці, поки мати перебувала на санаторному лікуванні.

«Людина без паспорта» та кіноафіша

Суботній та будній репертуар кінотеатрів пропонував містянам насичену програму. У кінотеатрі «Більшовик» демонстрували шпигунський детектив «Людина без паспорта» (сеанси починалися від самого ранку — з 9:20 і аж до 20:00) та стрічку «Службове становище». Тим часом у кінотеатрі «Дніпро» з другої половини дня показували фільм «До уваги громадян і організацій».

Саме таким зафіксувала преса 25 серпня 1966 року: зі своїми буденними клопотами, робочими досягненнями, правопорушеннями та дозвіллям містян...

Із Кременчука до Києва літаком: як

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські