Автозаводські рекорди, скандал із дубками та вечірні лекції: яким був Кременчук 27 серпня 1966 року

27 серпня 2026 р. 11:38

27 серпня 2026 р. 11:38

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 27 серпня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у суботу, 27 серпня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання міста. На чотирьох сторінках часопису вартістю 2 копійки збереглася ціла епоха: від гучних виробничих звітів і запеклих суперечок про відпочинок до кулінарних контролів, підготовки до нового навчального року та вечірніх кіноафіш.

Передовики торгівлі та перевиконані плани

На одній із сторінок часопису розміщено великий звіт із шостого пленуму міськкому профспілки працівників держторгівлі та споживчої кооперації. За підсумками першого півріччя колектив міськпромторгу спрацював на відмінно: план товарообороту виконано на 106,4%, зекономлено 35 тисяч карбованців на витратах обігу та отримано 23 300 карбованців надпланового прибутку. За успіхи у змаганні промторг здобув перехідний Червоний прапор та премію в 1500 карбованців.

Проте пленум не лише хвалив, а й жорстко критикував. Начальники торговельних відділів Л. П. Богданова та В. К. Завгородній звернули увагу на слабку організацію обслуговування, низьку культуру та порушення правил торгівлі в окремих їдальнях і магазинах. Голова міськкому профспілки О. І. Сорокалет окреслив завдання на друге півріччя — успішно пройти перший рік п'ятирічки та гідно зустріти майбутнє 50-річчя Радянської влади.

Подарунок дідуся та любов до Каменяра

На цій сторінці розгортається зворушлива історія робітника металобази №3 М. Ніколенка під заголовком «Подарунок дідуся».

Він тепло згадує свого діда Трохима, який ще в дитинстві подарував йому книгу Івана Франка «В поті чола» 1903 року видання. Сьогодні ця книга й досі зберігається в родинному архіві, а на полиці читача сяють 20 томів творів Великого Каменяра.

Матеріал ілюстровано кадром із кінофільму «Іван Франко», де роль письменника виконав народний артист СРСР С. Бондарчук. Поряд опубліковано замітки про інших містян, які шанують українську класику: від молодого будівельника Федора Якимова до мулярів та працівників тресту «Кременчукнафтохімбуд».

«Робочі хвилини» автозаводців та розбудова відпочинку

Також газета містить репортаж В. Виноградова про слюсаря-складальника цеху шасі Кременчуцького автозаводу І. І. Остапенка. Його майстерність вражає: коли на виготовлення 5 картеріїв редукторів за нормою дається 1,5 вузла більше часу, Остапенко виконує завдання за єдину годину, видаючи від 150 до 175% норми.

Поряд розгортається масштабна публікація «Як організувати відпочинок кременчужан».

Головний архітектор міста В. Попов у відповідь на лист читача І. А. Назарова розповідає про Генеральний план розбудови рекреацій: освоєння берегів річки Псьол під табори та бази відпочинку, облаштування пляжів на островах Шаламай, Динька й Зелений, створення Центрального парку на набережній Дніпра та виділення земель під дачі на Кагамлику (зокрема за заявою нафтопереробного заводу).

Охорона природи, медицина та шкільні справи

Газета висвітлює і побутові та соціальні проблеми міста. У публікації «Новоявлені лісоруби» робітники заводу шляхових машин С. Каневський та В. Білохвостов висловлюють обурення діями шляхово-будівельного управління (вул. Чкалова, 6), працівники якого під час прокладання доріжок знищили бульдозером два десятки молодих дубків.

Поряд розміщено лист подяки «Чуйні і уважні» від персонального пенсіонера Ф. Козлова. Вiн висловлює щиру вдячність хірургу залізничної лікарні Олексію Євменовичу Пономаренку за вдало проведену термінову операцію та повернуте здоров'я.

Комсомольський проект та шкільні форпости

На світлині Г. Штепи зафіксовано юних мешканців нашого міста — учасників шкільних форпостів та комсомольського руху. Секретар комсомолу школи №14 Л. Лимар у матеріалі «Комсомольським запалом» розповідає, як учні допомагали на будівництві другої черги Придніпровського парку, ремонтували рідну школу та працювали в колгоспі «Ленінський шлях».

У дворовому піонерському форпості імені Зої Космодем'янської на житломістечку автозаводу діти активно готують виставки своїх виробів і святкові концерти, готуючись урочисто зустріти початок нового навчального року.

Освіта для робітничої молоді

У великій статті «Тим, хто працює, — середню освіту» директор школи робітничої молоді №1 І. Юдіна піднімає важливу тему вечірнього навчання. Вона порівнює: якщо у 1944 році в школі було лише 3 класи і 37 учнів, то зараз контингент зрос до 1000 осіб.

Проте авторка гостро критикує керівників деяких підприємств (зокрема чавуноливарного цеху заводу шляхових машин), які байдуже ставляться до підвищення освітнього рівня молодих робітників і не сприяють їхньому навчанню.

Лабораторний контроль харчокомбінату

Центральною окрасою сторінки є виразне чорно-біле фото кореспондента К. Крючевського. На ньому зафіксовано начальника цеху міськхарчокомбінату Н. О. Шумейко (зліва) та лаборантку О. М. Гуревич.

Жінки з уважністю та відповідальністю досліджують якість продукції в хімічній колбі, дбаючи про те, щоб на столи кременчужан потрапляли лише якісні та безпечні продукти харчування.

Вручення паспортів та лекція на подвір'ї

На цьому фрагменті зафіксовано дві яскраві події з життя містян. На літній естраді Придніпровського парку відбулося урочисте вручення радянських паспортів 72 юнакам і дівчатам, яким виповнилося 16 років. Заступник начальника міського відділу міліції тов. Бакута особисто привітав кожного нового громадянина.

Нижче, у замітці Я. Міхно «Цікава лекція», розповідається про захід просто неба: на подвір'ї будинку №37 по вулиці Пролетарській зібралися жителі, щоб послухати лектора товариства «Знання» тов. Рубкальова, який прочитав їм лекцію про міжнародне становище.

Що дивились у кіно?

Наприкінці суботнього дня жителі Кременчука вивчали кіноафішу, аби вибрати фільм для вечірнього відпочинку. Кінотеатр «Більшовик» пропонував детектив «Людина без паспорта» (сеанси протягом усього дня з 9.20 до 20.00), драму «Службове становище», а в малому залі — стрічку «Любов і лимандри». У кінотеатрі «Дніпро» на глядачів чекав фільм «Осетинська легенда» з сеансами о 16.00, 17.40, 19.20 та 21.00. Водночас Літня естрада Придніпровського парку кликала на вечірній перегляд двох серій пригодницької комедії «Пан 420» о 20.30.

Архівні сторінки «Кременчуцької зорі» за 27 серпня 1966 року залишаються унікальним документом своєї епохи. Вони зафіксували повсякденний ритм Кременчука в усій його строкатості — від виробничих рекордів автозаводців до затишних вечорів у парках і турботи про майбутнє нашого міста.

Із Кременчука до Києва літаком: яким був день 7 липня у Кременчуці 60 років тому

Космічні орбіти, тролейбусні лінії та шкільні кінотеатри: яким був день 9 липня у Кременчуці 60 років тому

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Велика механізація, весільний дефіцит та футбольний тріумф залізничників: яким був день 14 липня у Кременчуці 60 років тому

«Золота рибка» на тротуарі, черги за піаніно та екологічний патруль: яким був Кременчук 16 липня 1966 року

Тисячі тонн солодощів, полювання на холодні кавуни та вечір грузинської комедії: яким був Кременчук 19 липня 1966 року

Драма із загубленою зарплатою, угорські крани-гіганти та модний прорив взуттєвиків: яким був Кременчук 21 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські