Екологічна «афера» по-скороходівськи: як грантовий проєкт із переробки пластику перетворився на звалища

29 серпня 2026 р. 08:44

29 серпня 2026 р. 08:44

У Скороходівській громаді розгортається екологічний скандал. Проєкт «Скороходівська громада без сміття», який у 2023 році посів призове місце в обласному конкурсі екологічних ініціатив і за яким офіційно відзвітували як за «виконаний», на практиці обернувся закинутим обладнанням та тоннами непереробленого пластику, що накопичується на різних локаціях.

До редакції «Полтавщини» звернулася мешканка села Скороходове Надія Фисун. Вона розповіла, що у 2023 році Скороходівська селищна рада подала на обласний конкурс екологічних ініціатив проєкт із мінімізації твердих побутових відходів шляхом їх пресування. Згідно з документами, на придбання гідравлічного преса з перфоратором було спрямовано 150 тис. грн з обласного бюджету та 103 тис. грн — із місцевого.

Проте фактичні витрати громади виявилися більшими: до цієї суми додалося щонайменше 53 тис. грн, зокрема на придбання штандель-крана для роботи з пресом. У громаді розгорнули мережу з понад 30 контейнерів для збору ПЕТ-пляшок, які регулярно наповнюють мешканці.

Замість прибутку — збитки на логістику

Надія Фисун зазначає, що обіцяного прибутку від продажу спресованої вторсировини громада так і не побачила. Закуплений прес тривалий час «мігрував» громадою без запуску. Ба більше, кошти на підключення трифазної мережі та лічильник для обладнання виділили лише на початку серпня 2026 року — після того, як громадськість і журналісти почали перевірки.

У звітах голови облради Олександра Біленького та місцевої влади проєкт подавали як успішно реалізований, хоча його реальної мети досягнуто не було. Крім того, протягом майже трьох років бюджетні кошти витрачалися на логістику: роботу техніки та пальне для збору сировини з усього селища та навколишніх сіл, а також на оплату праці робітників, які вручну вигрібали пляшки з ємностей, пакували їх у мішки та транспортували.

Пластикові звалища під наглядом родичів керівництва

Місцева мешканка пояснює: поки чиновники звітують про успіхи, зібрані з усієї громади пляшки спершу вивозили на відкриту територію поблизу теплиць усередині села, де вони контактували з ґрунтом і рослинністю. Згодом, коли обсяги пластику стали занадто великими, відходи, за словами селищного голови, почали звозити в місце з обмеженим доступом.

Під пильним наглядом батька голови громади Валерія Штепки пляшки складали на великій закинутій території серед зелених насаджень і чагарників. Поліції вдалося зафіксувати це порушення не з першого разу через обмежений доступ до об'єкта. Хоча керівництво стверджує, що відходи лежать на асфальтованому покритті, перевірити це на закритій ділянці складно, оскільки масштабне скупчення пластику просто потопає в хащах.

Прес-фантом та ігнорування запитів

Окремою проблемою стало те, що мешканцям усіляко відмовляють у доступі до самого преса. Люди бачать, як комунальна техніка регулярно збирає сировину з контейнерів, проте саме обладнання від них ретельно ховають. Мешканцям не називають ані точної адреси, де воно перебуває, ані серії чи номера виробу. Складається враження, що посадовці навмисно приховують ці дані, аби ніхто не зміг перевірити реальну вартість та характеристики закупленої техніки. Ба більше, ані від обласної, ані від місцевої влади немає жодних відповідей на інформаційні запити щодо цього.

Як зауважила Надія Фисун, під час сесії селищної ради 6 серпня керівництво громади запевнило, що проєкт реалізовано успішно. Проте масштабне звалище посеред зеленого масиву залишилося поза увагою посадовців.

Ситуація зрушила з місця лише після офіційних звернень до поліції та виїзду на місце подій за участю громадськості та керівництва правоохоронних органів. Наразі за фактом несанкціонованого зберігання цінної вторинної сировини та можливих зловживань службовим становищем тривають перевірки.

Місцеві жителі вимагають від влади не лише пояснень щодо долі грантових коштів і негайного прибирання стихійних сміттєзвалищ, а й обов'язкового залучення екологів для оцінки завданої довкіллю шкоди.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА , «Полтавщина»

Полтавські